МЕДИЦИНА, ЯКА БАЗУЄТЬСЯ НА ДОКАЗАХ

Мометазону фуроату назальний спрей при сезонному алергічному риніті ефективно полегшує очні симптоми

Скорочений виклад1

Schenkel E., LaForce C., Gates D.
Allergy Clin Immunol Int — J World Allergy Org, 19/2 (2007) :50–53

ВСТУП

Сезонний алергічний риніт (САР) є найчастішим алергічним захворюванням у США; вважають, що він виникає приблизно в 10% популяції. Захворювання характеризується класичними носовими симптомами (чхання, свербіння в носі, прозорі виділення з носа, закладеність носа) під час певного сезону, коли з’являється багато інгаляційних алергенів (пилки дерев, трав, спори плісняви). У багатьох пацієнтів з САР проявляється алергічний кон’юнктивіт, симптомами якого є сльозотеча, свербіння та почервоніння очей. Ці симптоми мають відчутний вплив на якість життя, тому що в пацієнтів з очними симптомами при САР виникає більший дискомфорт, ніж у пацієнтів без очних симптомів.

Ендоназальні кортикостероїди рекомендують для запобігання та лікування носових симптомів у пацієнтів з алергічним ринітом, проте вважали, що вони мало впливають на очні симптоми. Однак попередні дослідження вказують, що ендоназальні кортикостероїди можуть також мати позитивний ефект при сльозотечі, почервонінні та свербінні очей.

Мометазону фуроат — це протизапальний ендоназальним кортикостероїд, показаний для запобігання та лікування симптомів САР, включаючи закладеність носа. У цьому ретроспективному аналізі досліджено вплив мометазону фуроату назального спрею2 (МФНС) на полегшення очних симптомів в осіб з анамнезом САР.

МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ

Пацієнти

В аналіз було включено дані з 4 досліджень. Письмова інформована згода отримана від усіх учасників досліджень або опікунів, якщо вік пацієнтів не перевищував 18 років. Дані про безпечність та ефективність МФНС у полегшенні носових симптомів САР у цих дослідженнях було опубліковано, проте про результати впливу на очні симптоми не повідомляли.

Осіб включали в дослідження, якщо вони мали вік більше 12 років і більш як 2-річний анамнез САР, що задокументовано позитивним шкірним прік-тестом на домінуючий інгаляційний алерген. Критеріями виключення були суттєві метаболічні, серцево-судинні, неврологічні, гематологічні, респіраторні або ниркові хвороби. З досліджень також виключили осіб або вагітних, або з астмою, яка потребує інгаляційних чи системних кортикостероїдів, або з клінічно значущими хворобами верхніх дихальних шляхів чи приносових пазух.

Дизайн дослідження

Це є ретроспективний аналіз збірних даних з 4 рандомізованих, подвійних сліпих, плацебо-контрольованих клінічних досліджень, які вивчали ефективність та безпечність МФНС в осіб з САР. Після 3-денного вступного періоду пацієнтів рандомізували на прийом МФНС 200 мкг один раз на день або плацебо протягом 14 днів у трьох дослідженнях і протягом 28 днів у четвертому. У 28-денному дослідженні для аналізу брали дані тільки за перші 14 днів. Пацієнти оцінювали вплив лікування на очні симптоми САР (свербіння, почервоніння та сльозотечу) за шкалою від 0 (немає) до 3 (важкий) вранці та ввечері протягом вступного періоду та періоду лікування. Загальний бал очних симптомів (ЗБОС) визначали шляхом додавання середніх 2-тижневих ранкових і вечірніх балів кожного симптому.

Результати

Загалом 991 пацієнт отримав МФНС 200 мкг один раз на день (n = 494) або плацебо (n = 497). Демографічні характеристики були подібні між групами лікування, середній вихідний ЗБОС був 4,42 у групі МФНС та 4,57 у групі плацебо (табл. 1). Три особи у групі МФНС та 5 у групі плацебо не мали очних симптомів на вихідному рівні та/або в кінці дослідження, тому їх виключили з цього аналізу. Серед 61% пацієнтів з ЗБОС ≥ 4 середній вихідний бал становив 5,77 у пацієнтів МФНС (n = 298) та 5,95 у групі плацебо (n = 304, табл. 2).

Таблиця 1. Демографічні характеристики та вихідні бали очних симптомів для усіх рандомізованих пацієнтів

МФНС 200 мкг один раз на день
(n = 494)
Плацебо
(n = 497)

Середній вік, роки (діапазон)

30,1 (12-71)

30,2 (12-71)

Стать, чоловіки (%)

244 (49,4)

249 (50,1)

Раса, європеоїдна (%)

429 (86,8)

438 (88,1)

Середній (±СВ) ЗБОС

4,42 ± 2,06

4,57 ± 2,13

Середній (±СВ) бал свербіння очей

1,68 ± 0,74

1,72 ± 0,77

Середній (±СВ) бал почервоніння очей

1,35 ± 0,81

1,40 ± 0,79

Середній (±СВ) бал сльозотечі

1,39 ± 0,77

1,45 ± 0,81

МФНС — мометазону фуроату назальний спрей, ЗБОС — загальний бал очних симптомів.

Таблиця 2. Вихідні бали очних симптомівдля осіб з вихідним ЗБОС ≥4,0

МФНС 200 мкг один раз на день
(n = 494)
Плацебо
(n = 497)

Середній (±СВ) ЗБОС

5,77 ± 1,29

5,95 ± 1,28

Середній (±СВ) бал свербіння очей

2,12 ± 0,49

2,18 ± 0,48

Середній (±СВ) бал почервоніння очей

1,81 ± 0,62

1,83 ± 0,57

Середній (±СВ) бал сльозотечі

1,83 ± 0,54

1,93 ± 0,58

МФНС — мометазону фуроату назальний спрей, ЗБОС — загальний бал очних симптомів.

У загальній популяції дослідження МФНС асоціювався з суттєво більшим зменшенням від вихідного рівня 2-тижневого ЗБОС порівняно з плацебо (–1,33 порівняно з –0,94, –19,8% порівняно з –5,6%, р < 0,05). Через 2 тижні у групі МФНС відзначили суттєво більше загальне середнє зниження балів очних симптомів (свербіння, почервоніння та сльозотеча), ніж у групі плацебо (р < 0,05, рис. 1).

У підгрупі пацієнтів з вихідним ЗБОС ≥ 4 пацієнти групи МФНС засвідчили суттєво більше зниження 2-тижневого середнього ЗБОС порівняно з пацієнтами групи плацебо (–1,97 порівняно з –1,51, –32,3% порівняно з –25,0%, р < 0,05). Статистично суттєве поліпшення також спостерігали щодо середніх 2-тижневих балів окремих симптомів у підгрупі МФНС порівняно з підгрупою плацебо (р < 0,05, рис. 2).

img 1

МФНС переносився добре в усіх дослідженнях. Найчастішими побічними ефектами, пов’язаними з лікуванням, були біль голови (5% осіб з кожної групи), фарингіт (3% у групі МФНС і 2% у групі плацебо), печіння в носі (2% і 3%, відповідно) та чхання (1% та 3%, відповідно).

Обговорення

Ендоназальні кортикостероїди вважають основою лікування алергічного риніту. Багато досліджень засвідчили ефективність цих протизапальних препаратів у лікуванні закладеності носа та інших носових симптомів САР, проте тільки недавно почали враховувати їх вплив на очні симптоми.

Почервоніння очей, сльозотечу та свербіння оцінювали в 4 клінічних дослідженнях МФНС з подібним дизайном у пацієнтів з САР. Результати цих досліджень проаналізували разом для виявлення ефекту МФНС у полегшенні цих симптомів. У цьому аналізі засвідчено, що МФНС 200 мкг один раз на день ефективно полегшує очні симптоми загалом та кожен окремо у пацієнтів з САР. Враховуючи те, що очні симптоми відчутно докучають пацієнтам з САР, можна твердити, що статистично істотне зменшення ЗБОС під впливом МФНС протягом 2 тижнів має суттєве клінічне значення.

Оскільки мінімальний бал очних симптомів не був критерієм включення в жодному з чотирьох досліджень, то складно виявити зміну від вихідного рівня в таких пацієнтів, оскільки зміна в них мала (наближається до нуля) і, отже, малоймовірно, що виражатиме репрезентативний клінічний ефект. Проте в аналізі підгрупи осіб із вихідним ЗБОС ≥ 4 статистично суттєве поліпшення загального та індивідуального балів очних симптомів засвідчено у групі МФНС порівняно із групою плацебо. ЗБОС ≥ 4 був обраний межовим показником для аналізу підгрупи, оскільки особи із ЗБОС ≥ 4 мають бал ≥ 2 (помірно важкий симптом) за принаймні одним із трьох очних симптомів (бали ≥ 2 вважають показовими для симптомів, які достатньо виражені для оцінки поліпшення). Ці результати підтверджують, що монотерапія МФНС має позитивний ефект в осіб з помірними або важкими очними симптомами, а також підтримують застосування МФНС в осіб з очними симптомами, асоційованими із САР.

Невідомий точний механізм, через який ендоназальні кортикостероїди поліпшують очні симптоми. Вірогідним поясненням є те, що ендоназальні кортикостероїди зменшують набряк та запалення носослізного каналу, чим поліпшують дренування сльози та зменшують концентрацію алергену в кон’юнктиві. Ця гіпотеза підтримується іншим ретроспективним аналізом даних 4 досліджень, описаних у цьому повідомленні. Цей аналіз виявив, що МФНС забезпечує суттєве зменшення бала закладеності носа (р < 0,001) порівняно з плацебо через 2 тижні лікування навіть в осіб з важкою закладеністю носа на початку лікування. Крім того, засвідчено, що алергічне запалення в одному органі може впливати на фізіологічну активність інших частин тіла через активність нервових рефлексів. Зменшення кількості носових прозапальних медіаторів при лікуванні МФНС може впливати на активність нервових рефлексів, що зменшує прояви алергії в інших місцях тіла.

Отже, цей аналіз наводить на думку, що МФНС 200 мкг, призначений один раз на день, має позитивний ефект на очні симптоми в осіб з САР, навіть якщо вони були помірними або важкими на початку лікування. Ці знахідки є важливим доповненням до встановленої дії МФНС на носові симптоми.

Скорочений виклад Федора Юрочка

  • 1 Список літератури — у редакції журналу “Медицина світу”.
  • 2 Мометазону фуроату назальний спрей зареєстровано в Україні компанією “Шерінг-Плау” під назвою НАЗОНЕКС.