Зміст журналу за 2005 рік

Акушерство

Профілактичне використання Зинацефу при кесаревому розтині (т. XVIII, ч. 5, с. 408–412).

Алергологія

Комбінована терапія інгібітором ЦОГ-2 мелоксикамом і антиалергічними препаратами при полінозах (т. XVIII, ч. 3, с. 227–234).

Гастроентерологія

Хронічний панкреатит (т. XVIII, ч. 2, с. 77–88).

Екологічний контроль шлунково-кишкового каналу: пробіотики, пребіотики, функціональна їжа (т. XVIII, ч. 3, с. 235–241).

Ризик серйозних шлунково-кишкових і серцево-судинних тромбоемболічних ускладнень при лікуванні мелоксикамом (т. XVIII, ч. 4, с. 276–282).

Екологічний контроль шлунково-кишкового каналу: пробіотики, пребіотики, функціональна їжа (т. XVIII, ч. 4, с. 324–329).

Харчові добавки і функціональна їжа: два боки медалі? (т. XVIII, ч. 5, с. 413–416).

Гострий панкреатит (т. XIX, ч. 1, с. 1–12).

Гострий панкреатит (т. XIX, ч. 2, с. 87-98).

Гематологія

Лейкоцитоз: основи клінічного обстеження (т. XVIII, ч. 5, с. 341–347).

Синдром дисемінованого внутрішньосудинного зсідання крові: азбука для лікарів первинної ланки (т. XVIII, ч. 5, с. 356–360).

Дерматологія

Диференціальна діагностика кільцеподібних ушкоджень шкіри (т. XIX, ч. 3, с. 149–155).

Ендокринологія

Порівняння впливу каберголіну і бромокриптину на рівень пролактину у хворих з гіперпролактинемією (т. XVIII, ч. 3, с. 242–246).

Ендокринні причини ревматичних захворювань (т. XVIII, ч. 6, с. 422–425).

Гіперосмолярний гіперглікемічний стан (т. XIX, ч. 4, с. 229–237).

Загальна хірургія

ЦОГ-2 селективність нестероїдних протизапальних препаратів і періопераційна крововтрата при втручаннях на кульшовому суглобі. Рандомізоване порівняння індометацину і мелоксикаму (т. XVIII, ч. 1, с. 58-59)

Дослідження засвідчують велику кількість серцевих захворювань і смертей, спричинених рофекоксибом (т. XVIII, ч. 1, с. 60-61)

Меропенем: огляд застосування при лікуванні інтраабдомінальних інфекцій (т. XVIII, ч. 3, с. 208–220).

Меропенем: огляд застосування при лікуванні інтраабдомінальних інфекцій (т. XVIII, ч. 4, с. 283–295).

Передопераційна підготовка хворих із захворюваннями нирок (т. XVIII, ч. 6, с. 417–421).

Застосування лорноксикаму для знеболювання в ранньому післяопераційному періоді (т. XIX, ч. 4, с. 351–356).

Інфекційні хвороби і антибактеріальна терапія

Вірусний енцефаліт: причини, диференціальна діагностика і лікування (т. XVIII, ч. 4, с. 249–257).

Застосування валацикловіру при герпесних інфекціях (т. XVIII, ч. 5, с. 394–397).

Кардіологія

Значення тканинного ангіотензин-перетворюючого ферменту: підтвердження механістичними даними і даними клінічних досліджень (т. XVIII, ч. 1, с. 9-19).

Порівняння антигіпертензивної ефективності і переносимості амлодипіну й еналаприлу у хворих з есенціальною гіпертензією (т. XVIII, ч. 1, с. 52-57).

Телмісартан: убиваючи двох птахів одним каменем (т. XVIII, ч. 1, с. 62-65)

Значення тканинногоангіотензин-перетворюючого ферменту: підтвердження механістичними даними і даними клінічних досліджень (т. XVIII, ч. 2, с. 95–102).

Консенсус щодо застосування інгібіторів ангіотензин-перетворюючого ферменту при серцево-судинних захворюваннях (т. XVIII, ч. 2, с. 103–110).

Ізольована систолічна артеріальна гіпертензія (т. XVIII, ч. 2, с. 111–118).

Вплив внутрішньоартеріальних інфузій гемодіалізату на збільшення дистанції ходьби (т. XVIII, ч. 2, с. 126–130).

Клінічні наслідки в амбулаторних пацієнтів з ішемічною хворобою серця, яких лікували агресивно у спеціалізованих клініках зі зниження ліпідів. Дослідження ALLIANCE (т. XVIII, ч. 2, с. 131–138).

Сучасний стан застосування блокаторів ангіотензинових рецепторів для лікування серцево-судинних захворювань: фокус на телмісартані (т. XVIII, ч. 2, с. 139–149).

Лікування інфаркту міокарда з елевацією сегмента ST. Сучасний огляд досліджень застосування черезшкірного коронарного втручання разом із тромболітиками і рекомендацій АКК/ААС щодо лікування STEMI (т. XVIII, ч. 3, с. 173–179).

Фібриноліз у разі інфаркту міокарда з елевацією сегмента ST: проблема в часі (т. XVIII, ч. 3, с. 180–183).

Консенсус щодо застосування інгібіторів ангіотензин-перетворюючого ферменту при серцево-судинних захворюваннях (т. XVIII, ч. 3, с. 184–195).

Атенолол при артеріальній гіпертензії: чи мудрий це вибір? (т. XVIII, ч. 3, с. 196–204).

Чи можна говорити про “ефект класу” стосовно позитивного впливу бета-адреноблокаторів на серцево-судинний прогноз? (т. XVIII, ч. 3, с. 205–207).

Консенсус стосовно застосування блокаторів бета-адренергічних рецепторів (т. XVIII, ч. 4, с. 266–275).

Ризик серйозних шлунково-кишкових і серцево-судинних тромбоемболічних ускладнень при лікуванні мелоксикамом (т. XVIII, ч. 4, с. 276–282).

Інтенсивна ліпідознижуюча терапія за допомогою аторвастатину в пацієнтів зі стабільною ІХС (дослідження TNT) (т. XVIII, ч. 4, с. 311–318).

Порівняння ініціації лікування бісопрололом на противагу еналаприлу в пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю: обґрунтування і дизайн дослідження CIBIS-III (т. XVIII, ч. 4, с. 319–323).

Чи вирішено суперечність стосовно застосування блокаторів кальцієвих каналів при ішемічній хворобі серця? (т. XVIII, ч. 5, с. 361–365).

Консенсус щодо застосування блокаторів b-адренергічних рецепторів (т. XVIII, ч. 5, с. 366–381).

Пріоритети лікування хронічної ішемічної хвороби серця (т. XVIII, ч. 5, с. 398–407).

Cкринінгове обстеження молодих спортсменів для профілактики раптової смерті: пропозиції щодо спільного європейського протоколу (т. XVIII, ч. 6, с. 434–440).

Стратегія раннього інтенсивного призначення симвастатину на противагу відтермінованій консервативній методиці в пацієнтів з гострими коронарними синдромами. Фаза Z дослідження “A to Z” (т. XVIII, ч. 6, с. 441–448).

Рівні С-реактивного протеїну і наслідки після лікування статинами (т. XVIII, ч. 6, с. 449–453).

С-реактивний протеїн та ішемічна хвороба серця (т. XVIII, ч. 6, с. 454–459).

Чи повинні змінитись погляди російських лікарів на принципи лікування артеріальної гіпертензії у світлі результатів дослідження ALLHAT (т. XVIII, ч. 6, с. 460–470).

Лікування бета-блокаторами серцево-судинних захворювань: місце метопрололу і його різних медикаментозних форм (т. XVIII, ч. 6, с. 480–485).

Діагностика та лікування гострої серцевої недостатності (т. XIX, ч. 1, с. 30–38).

Ефективність і безпека квінаприлу в дозі 40 мг раз на день в якості монотерапії у хворих з погано контрольованою гіпертензією. Дослідження EUREKA (т. XIX, ч. 1, с. 64–71).

Різний часовий проміжок для запобігання коронарним подіям та інсультам при застосуванні аторвастатину в дослідженні ASCOT-LLA (т. XIX, ч. 1, с. 72–76).

Діагностика та лікування гострої серцевої недостатності (т. XIX, ч. 2, с. 112-126).

Інгібування ангіотензин-перетворюючого ферменту за допомогою квінаприлу зменшує ступінь ендотеліальної вазомоторної дисфункції в пацієнтів з ІХс. Дослідження TREND (Trial on Reversing Endothelial Dysfunction) (т. XIX, ч. 2, с. 127-133).

Запобігання серцево-судинним подіям за допомогою антигіпертензивного лікування амлодипіном, до якого за необхідності додавали периндоприл, на противагу атенололу, до якого за необхідності додавали бендрофлуметіазид, у багатоцентровому рандомізованому контрольованому дослідженні ASCOT-BPLA (т. XIX, ч. 2, с. 134-144).

Діагностика та лікування гострої серцевої недостатності (т. XIX, ч. 3, с. 173–182).

Роль артеріального тиску та інших параметрів у відмінності в частоті серцево-судинних подій, виявленій у дослідженні ASCOT-BPLA (т. XIX, ч. 3, с. 215–219).

Доказ того, що нові антигіпертензивні засоби мають перевагу над старими препаратами (т. XIX, ч. 3, с. 220–222).

Переносимість бета-блокаторів літніми пацієнтами з хронічною серцевою недостатністю: дослідження COLA ІІ (т. XIX, ч. 4, с. 246–251).

“Класові” ефекти та критерії вибору оптимального інгібітору ангіотензин-перетворюючого ферменту (т. XIX, ч. 4, с. 252–260).

Оральні антикоагулянти в пацієнтів з ішемічною хворобою серця (т. XIX, ч. 4, с. 261–267).

Міжмолекулярні відмінності інгібіторів 3-гідрокси-3-метилглютарил Коензиму А редуктази сприяють різним фармакологічним і плейотропним ефектам (т. XIX, ч. 4, с. 268–277).

Телмізартан/гідрохлортіазид порівняно з лозартаном/гідрохлортіазидом при лікуванні пацієнтів з гіпертензією легкого і середнього ступеня важкості (т. XIX, ч. 4, с. 278–285).

Лікування тривожних та депресивних розладів у пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями (т. XIX, ч. 4, с. 312–317).

Депресія в післяінфарктному періоді: роль селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну (т. XIX, ч. 4, с. 318–326).

Інтенсивна терапія статином після гострих коронарних синдромів (т. XIX, ч. 4, с. 327–336).

Неврологія

Лікування міастенії (т. XVIII, ч. 3, с. 157–164).

Вірусний енцефаліт: причини, диференціальна діагностика і лікування (т. XVIII, ч. 4, с. 249–257).

Розлади потіння у клінічній практиці (т. XVIII, ч. 5, с. 348–355).

Консервативна терапія і медикаментозна профілактика гострого мозкового інсульту (т. XVIII, ч. 6, с. 426–433).

Консервативна терапія і медикаментозна профілактика гострого мозкового інсульту (т. XIX, ч. 1, с. 23–29).

Різний часовий проміжок для запобігання коронарним подіям та інсультам при застосуванні аторвастатину в дослідженні ASCOT-LLA (т. XIX, ч. 1, с. 72–76).

Епілептичний статус — невідкладна терапія (т. XIX, ч. 2, с. 77-86).

Ґрунтована на доказах патогенетична терапія розсіяного склерозу (т. XIX, ч. 3, с. 165–172).

Ґрунтована на доказах патогенетична терапія розсіяного склерозу (т. XIX, ч. 4, с. 238–245).

Нефрологія

Передопераційна підготовка хворих із захворюваннями нирок (т. XVIII, ч. 6, с. 417–421).

Онкологія

Меропенем порівняно з цефтазидимом у лікуванні онкологічних хворих з фебрильною нейтропенією: рандомізоване подвійне сліпе дослідження (т. XVIII, ч. 1, с. 42).

Шкірні прояви онкологічних захворювань (т. XVIII, ч. 2, с. 89–94).

Гемангіоми в немовлят (т. XIX, ч. 4, с. 305–311).

Депресія в післяінфарктному періоді: роль селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну (т. XIX, ч. 4, с. 318–326).

Оториноларингологія

Вплив макролідових антибіотиків на розвиток резистентності мікрофлори рота в дітей (т. XVIII, ч. 3, с. 221–226).

Сучасний підхід до алергічного риніту: діагностика та лікування (т. XVIII, ч. 4, с. 330–338).

Безпечність ендоназальних кортикостероїдів (т. XIX, ч. 1, с. 39–49).

Антимікробний вибір при рецидивуючому синуситі (т. XIX, ч. 3, с. 223–228).

Офтальмологія

Комплаєнс місцевої офтальмологічної гіпотензивної терапії в загальній популяції (т. XIX, ч. 3, с. 197–206).

Педіатрія

Негоспітальна пневмонія в дітей (т. XVIII, ч. 3, с. 165–172).

Обстеження дитини з пурпурою (т. XIX, ч. 1, с. 13–22).

Гемангіоми в немовлят (т. XIX, ч. 4, с. 305–311).

Психіатрія

Психофармакологія аутизму (т. XIX, ч. 4, с. 299–304).

Лікування тривожних та депресивних розладів у пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями (т. XIX, ч. 4, с. 312–317).

Пульмонологія

Безпосередні та віддалені наслідки лікування моксифлоксацином порівняно зі стандартною антибактеріальною терапією при загостренні хронічного бронхіту (т. XVIII, ч. 1, с. 20-30).

Аугментин (амоксицилін/клавуланат) для лікування позалікарняних інфекцій дихальних шляхів: постійний розвиток провідного антимікробного препарату (т. XVIII, ч. 1, с. 31-41).

Негоспітальна пневмонія в дітей (т. XVIII, ч. 3, с. 165–172).

Aналіз змін показників спірометрії протягом однорічного періоду в пацієнтів з хронічним обструктивним захворюванням легень, які отримували тіотропіум (т. XVIII, ч. 4, с. 302–310).

Роль антихолінергічних засобів у лікуванні гострої астми (т. XVIII, ч. 5, с. 382–393).

Зміцнення позицій моксифлоксацину при лікуванні пневмонії: нові докази з сучасних досліджень (т. XIX, ч. 3, с. 183–196).

Новий стандарт лікування синдрому гострої бронхіальної обструкції (т. XIX, ч. 4, с. 286–292).

Реаніматологія та інтенсивна терапія

Гіперосмолярний гіперглікемічний стан (т. XIX, ч. 4, с. 229–237).

Застосування лорноксикаму для знеболювання в ранньому післяопераційному періоді (т. XIX, ч. 4, с. 351–356).

Ревматологія

Ендокринні причини ревматичних захворювань (т. XVIII, ч. 6, с. 422–425).

Фармакотерапія

ЦОГ-2 селективність нестероїдних протизапальних препаратів і періопераційна крововтрата при втручаннях на кульшовому суглобі. Рандомізоване порівняння індометацину і мелоксикаму (т. XVIII, ч. 1, с. 58-59)

Дослідження засвідчують велику кількість серцевих захворювань і смертей, спричинених рофекоксибом (т. XVIII, ч. 1, с. 60-61).

Проект ЕРА (експертні рекомендації з антибіотикотерапії). Сучасні режими дозування пероральних амінопеніцилінів (т. XVIII, ч. 2, с. 119–125).

Вплив внутрішньоартеріальних інфузій гемодіалізату на збільшення дистанції ходьби (т. XVIII, ч. 2, с. 126–130).

Порівняння протимікробної активності меропенему і дібраних протимікробних препаратів широкого спектра дії щодо впливу на резистентні до багатьох препаратів грамнегативні бацили, включно з бактеріємічними штамами сальмонел: початкові дані дослідження програми MYSTIC в Індії (т. XVIII, ч. 2, с. 150–156).

Меропенем: огляд застосування при лікуванні інтраабдомінальних інфекцій (т. XVIII, ч. 3, с. 208–220).

Вплив макролідових антибіотиків на розвиток резистентності мікрофлори рота в дітей (т. XVIII, ч. 3, с. 221–226).

Комбінована терапія інгібітором ЦОГ-2 мелоксикамом і антиалергічними препаратами при полінозах (т. XVIII, ч. 3, с. 227–234).

Порівняння впливу каберголіну і бромокриптину на рівень пролактину у хворих з гіперпролактинемією (т. XVIII, ч. 3, с. 242–246).

Консенсус стосовно застосування блокаторів бета-адренергічних рецепторів (т. XVIII, ч. 4, с. 266–275).

Ризик серйозних шлунково-кишкових і серцево-судинних тромбоемболічних ускладнень при лікуванні мелоксикамом (т. XVIII, ч. 4, с. 276–282).

Меропенем: огляд застосування при лікуванні інтраабдомінальних інфекцій (т. XVIII, ч. 4, с. 283–295).

Побічні ефекти фторхінолонів: вплив на вибір антибіотика (т. XVIII, ч. 4, с. 296–301).

Інтенсивна ліпідознижуюча терапія за допомогою аторвастатину в пацієнтів зі стабільною ІХС (дослідження TNT) (т. XVIII, ч. 4, с. 311–318).

Порівняння ініціації лікування бісопрололом на противагу еналаприлу в пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю: обґрунтування і дизайн дослідження CIBIS-III (т. XVIII, ч. 4, с. 319–323).

Екологічний контроль шлунково-кишкового каналу: пробіотики, пребіотики, функціональна їжа (т. XVIII, ч. 4, с. 324–329).

Застосування валацикловіру при герпесних інфекціях (т. XVIII, ч. 5, с. 394–397).

Сучасні аспекти застосування моксифлоксацину (т. XIX, ч. 1, с. 50–63).

Інгібування ангіотензин-перетворюючого ферменту за допомогою квінаприлу зменшує ступінь ендотеліальної вазомоторної дисфункції в пацієнтів з ІХс. Дослідження TREND (Trial on Reversing Endothelial Dysfunction) (т. XIX, ч. 2, с. 127-133).

Запобігання серцево-судинним подіям за допомогою антигіпертензивного лікування амлодипіном, до якого за необхідності додавали периндоприл, на противагу атенололу, до якого за необхідності додавали бендрофлуметіазид, у багатоцентровому рандомізованому контрольованому дослідженні ASCOT-BPLA (т. XIX, ч. 2, с. 134-144).

Податливість до медикаментозного лікування (т. XIX, ч. 3, с. 156–164).

Зміцнення позицій моксифлоксацину при лікуванні пневмонії: нові докази з сучасних досліджень (т. XIX, ч. 3, с. 183–196).

Терапія оральними антикоагулянтами в пацієнтів з ішемічною хворобою серця: мета-аналіз (т. XIX, ч. 3, с. 207–214).

Антимікробний вибір при рецидивуючому синуситі (т. XIX, ч. 3, с. 223–228).

Переносимість бета-блокаторів літніми пацієнтами з хронічною серцевою недостатністю: дослідження COLA ІІ (т. XIX, ч. 4, с. 246–251).

“Класові” ефекти та критерії вибору оптимального інгібітору ангіотензин-перетворюючого ферменту (т. XIX, ч. 4, с. 252–260).

Оральні антикоагулянти в пацієнтів з ішемічною хворобою серця (т. XIX, ч. 4, с. 261–267).

Міжмолекулярні відмінності інгібіторів 3-гідрокси-3-метилглютарил Коензиму А редуктази сприяють різним фармакологічним і плейотропним ефектам (т. XIX, ч. 4, с. 268–277).

Телмізартан/гідрохлортіазид порівняно з лозартаном/гідрохлортіазидом при лікуванні пацієнтів з гіпертензією легкого і середнього ступеня важкості (т. XIX, ч. 4, с. 278–285).

Ефективність і безпека холестерин-знижуючого лікування: проспективний мета-аналіз даних від 90056 учасників у 14 рандомізованих дослідженнях статинів (т. XIX, ч. 4, с. 337–350).

Застосування лорноксикаму для знеболювання в ранньому післяопераційному періоді (т. XIX, ч. 4, с. 351–356).

Інше

Аналіз протеїнограми (т. XVIII, ч. 1, с. 1-8).

Боротьба з ожирінням та надмірною вагою (т. XVIII, ч. 1, с. 66-73).

Косметичне омолоджуюче лікування (т. XVIII, ч. 3, с. 247–248).

Обстеження з приводу хронічної задишки (т. XVIII, ч. 4, с. 258–265).

Фізична активність для вашого здоров’я (т. XVIII, ч. 4, с. 339–340).

Лейкоцитоз: основи клінічного обстеження (т. XVIII, ч. 5, с. 341–347).

Розлади потіння у клінічній практиці (т. XVIII, ч. 5, с. 348–355).

Синдром дисемінованого внутрішньосудинного зсідання крові: азбука для лікарів первинної ланки (т. XVIII, ч. 5, с. 356–360).

Харчові добавки і функціональна їжа: два боки медалі? (т. XVIII, ч. 5, с. 413–416).

Обирай найліпше (т. XVIII, ч. 6, с. 471–479).

Сонячна безпека (т. XVIII, ч. 6, с. 486–488).

Обстеження хворого з фебрильною гарячкою та висипкою (т. XIX, ч. 2, с. 99-111).

Джерело істини про нові препарати (т. XIX, ч. 2, с. 145-148).

Податливість до медикаментозного лікування (т. XIX, ч. 3, с. 156–164).

Інтерпретація незначно підвищеного рівня печінкових трансаміназ у безсимптомного пацієнта (т. XIX, ч. 4, с. 293–298).

Лікувальні властивості часнику (т. XIX, ч. 4, с. 357–359).