ЗМІСТ ЖУРНАЛУ ЗА 2006 РІК
Акушерство
Застосування препарату Зинацеф при екстреній гістеректомії в жінок з міомою матки (т. XX, ч. 3, с. 220-222).
Алергологія
Лікування пацієнта з алергією до різноманітних косметичних продуктів (т. ХХ, ч. 4, с. 270–273).
Гастроентерологія
Функціональні розлади жовчних шляхів і підшлункової залози (т. ХХ, ч. 4, с. 262–269).
Пегінтерферон альфа-2b: індивідуальний добір дози та висока біологічна активність як основа клінічної ефективності (т. XXI, ч. 3, с. 172–177).
Рекомендації щодо лікування інфекції Helicobacter pylori (т. XXI, ч. 5, с. 260–266).
Helicobacter pylori — quo vadis? Післямова до консенсусу Маастрихт-3, 2005 (т. XXI, ч. 6, с. 339–348).
Гематологія
Діагностика та лікування гемолітично-уремічного синдрому (т. XXI, ч. 4, с. 191–196).
Геронтологія
Встановлення етіології гострого болю в животі в пацієнтів похилого віку (т. XXI, ч. 5, с. 249–259).
Ендокринологія
Діабетична стопа. 1. Фактори ризику, обстеження хворих (т. XX, ч. 1, с. 14–22).
Хвороби гіпофіза: клінічні прояви, діагностика і лікування (т. XX, ч. 2, с. 81–92).
Діабетична стопа. 2. Профілактика виникнення виразок, їх лікування (т. XX, ч. 2, с. 93–100).
Метаболічні ефекти карведилолу на противагу метопрололу в пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу і гіпертензією. Рандомізоване контрольоване дослідження GEMINI (т. XX, ч. 2, с. 139–144).
Гіпертироз: діагностика та лікування (т. XX, ч. 3, с. 187-196).
Інфекційні хвороби і антибактеріальна терапія
Лікування інфекцій, зумовлених Staphylococcus aureus (т. XX, ч. 1, с. 8–13).
Лікування важких інфекцій, зумовлених Pseudomonas aeruginosa (т. ХХ, ч. 4, с. 243–250).
Діагностика та лікування інфекцій, викликаних Staphylococcus aureus з помірною чутливістю до ванкоміцину (VISA) і гетерогенною популяцією VISA (hVISA) (т. XXI, ч. 6, с. 335–338).
Інше
Родинна (сімейна) медицина в Австралії (т. XX, ч. 1, с. 69–83),(т. XX, ч. 2, с. 150–161), (т. XX, ч. 3, с. 230-242).
Гіперкаліємія (т. XX, ч. 2, с. 71–80).
Фармакоекономічні та психологічні проблеми лікування шизофренії (т. XX, ч. 2, с. 145–149).
Діагностика та лікування дефіциту глюкозо-6-фосфатдегідрогенази (т. XX, ч. 3, с. 182-186).
Порівняння системи охорони здоров’я Канади і США: враження практикуючого лікаря (т. ХХ, ч. 4, с. 309–313).
Діагностика та лікування спленомегалії (т. ХХ, ч. 5, с. 321–333).
Лікування і діагностика синуситу — не для отоларингологів (т. ХХ, ч. 5, с. 334–340).
Криза системи охорони здоров’я у США (т. ХХ, ч. 5, с. 385–387).
Етіологія та лікування гіпофосфатемії (т. ХХ, ч. 6, с. 402–411).
Вплив хвороб, медикаментозних передозувань та інтоксикацій на творчість геніальних осіб (т. ХХ, ч. 6, с. 457–463).
Діагностика етіології плеврального випоту в дорослих (т. XXI, ч. 1, с. 19-31).
Вони і ми або початок кінця страшної легенди (т. XXI, ч. 1, с. 32-36).
Чи мають статини нейропротекторні властивості? (т. XXI, ч. 1, с. 55-62).
Муковісцидоз — можлива причина смерті Фридерика Шопена? (т. XXI, ч. 1, с.63-67).
Йоганнес Брамс: клінічний випадок синдрому сонного апное? (т. XXI, ч. 3, с. 178–181).
Вчимося казати “ні” (т. XXI, ч. 3, с. 182–183).
Інфаркт ціною мільярд доларів (т. XXI, ч. 4, с. 233–235).
Геометрія в характері (т. XXI, ч. 4, с. 236–239).
Встановлення етіології гострого болю в животі в пацієнтів похилого віку (т. XXI, ч. 5, с. 249–259).
Генріх Гейне: клінічний випадок розсіяного склерозу? (т. XXI, ч. 5, с. 307–310).
“Любов принесла мені згубу...”, або Чи хворів Вільям Шекспір на сифіліс? (т. XXI, ч. 6, с. 389–394).
Кардіологія
Антитромботична терапія у хворих з фібриляцією передсердь (т. XX, ч. 1, с. 23–32).
Рекомендації ASHP1 щодо застосування аспірину для профілактики серцево-судинних подій (т. XX, ч. 2, с. 101–109).
Порівняльна безпека аторвастатину в дозі 80 мг на противагу дозі 10 мг, отримана з аналізу 49 завершених досліджень у 14236 пацієнтів (т. XX, ч. 2, с. 125–131).
Вплив раміприлу на смертність і захворюваність пацієнтів, які вижили після інфаркту міокарда, але мають ознаки серцевої недостатності (т. XX, ч. 2, с. 132–138).
Метаболічні ефекти карведилолу на противагу метопрололу в пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу і гіпертензією. Рандомізоване контрольоване дослідження GEMINI (т. XX, ч. 2, с. 139–144).
Роль інгібіторів ангіотензин-перетворюючого ферменту у хворих на гострий інфаркт міокарда (т. XX, ч. 3, с. 204-209).
Еплеренон, селективний блокатор альдостерону, у пацієнтів з дисфункцією лівого шлуночка після інфаркту міокарда (т. XX, ч. 3, с. 210-219).
Відмінності між статинами стосовно впливу на клінічні кінцеві точки. Популяційне когортне дослідження (т. XX, ч. 3, с. 223-229).
Вплив раміприлу на противагу іншим інгібіторам АПФ на клінічні наслідки в недібраних пацієнтів з гострим інфарктом міокарда з елевацією сегмента ST (т. ХХ, ч. 4, с. 274–279).
Порівняння комбінації клопідогрелю та аспірину з монотерапією аспірином для профілактики атеротромбозу (т. ХХ, ч. 4, с. 280–287).
Харизма підгруп і підгрупи дослідження CHARISMA (т. ХХ, ч. 4, с. 288–290).
Тахікардії з широкими комплексами QRS у пацієнтів без структурного захворювання серця (т. ХХ, ч. 4, с. 291–303).
Фармакоекономічні наслідки терапії амлодипіну безилатом у пацієнтів, яким виконують балонну ангіопластику (т. ХХ, ч. 4, с. 304–308).
Еплеренон знижує смертність через 30 днів після рандомізації в пацієнтів з гострим інфарктом міокарда, які мають систолічну дисфункцію лівого шлуночка і серцеву недостатність (т. ХХ, ч. 5, с. 341–346).
Відмінність впливу гіпотензивних препаратів на центральний тиск в аорті і клінічні наслідки. Принципові результати дослідження CAFE (т. ХХ, ч. 5, с. 347–356).
Аспірин у профілактиці інфаркту міокарда та інсульту: яка доза найоптимальніша? (т. ХХ, ч. 5, с. 365–372).
Добові коливання артеріального тиску і вибір оптимальної антигіпертензивної терапії (т. ХХ, ч. 5, с. 373–378).
Застосування метопрололу ретард (Егілок ретард) у хворих з артеріальною гіпертензією при паренхіматозних хронічних захворюваннях нирок (т. ХХ, ч. 5, с. 379–384).
Ефективність і безпека амлодипіну. Порівняльне дослідження пацієнтів-гіпертоніків, яких лікували в загальномедичних таспеціалізованих клініках (т. ХХ, ч. 6, с. 419–426).
Тканинні інгібітори ангіотензин-перетворюючого ферменту: чи є вони більш ефективними, ніж сироваткові інгібітори АПФ? (т. ХХ, ч. 6, с. 451–456).
Обґрунтування комбінованої терапії при корекції факторів ризику: механістична перспектива (т. XXI, ч. 1, с. 40-48).
Високий нормальний рівень артеріального тиску чи „передгіпертензія”? Дослідження TROPHY (т. XXI, ч. 1, с. 49-54).
Рандомізоване дослідження аторвастатину стосовно зниження частоти виникнення фібриляції передсердь після операцій на серці: результати дослідження ARMYDA-3 (Atorvastatin for Reduction of Myocardial Dysrhytmia After cardiac surgery) (т. XXI, ч. 4, с. 206–211).
Перспективи лікування артеріальної гіпертензії бета-адреноблокаторами (т. XXI, ч. 4, с. 225–232).
Потенціальна синергічна дія між ліпідознижуючим лікуванням і зниженням артеріального тиску в дослідженні ASCOT. (Anglo-Scandinavian Cardiac Outcomes Trial) (т. XXI, ч. 5, с. 273–281).
Лікування пацієнтів із шлуночковою екстрасистолією (т. XXI, ч. 5, с. 282–290).
Телмісартан: Огляд застосування препарату при лікуванні гіпертензії (т. XXI, ч. 5, с. 291–306).
Ефект раннього призначення інтенсивної терапії статином при гострому коронарному синдромі. Мета-аналіз рандомізованих контрольованих досліджень (т. XXI, ч. 6, с. 349–357).
Резистентна артеріальна гіпертензія (т. XXI, ч. 6, с. 358–367).
Телмісартан: Огляд застосування препарату ПРИ лікуванні гіпертензії (т. XXI, ч. 6, с. 368–380).
Неврологія
Синдром Гійєна-Барре (т. XX, ч. 1, с. 1–7).
Церебральний вазоспазм присубарахноїдальному крововиливі (т. XX, ч. 1, с. 62–68).
Хвороби гіпофіза: клінічні прояви, діагностика і лікування (т. XX, ч. 2, с. 81–92).
Терапія хвороби Вільсона (т. XX, ч. 3, с. 163-174).
Запальні міопатії: діагностика і лікування (т. ХХ, ч. 4, с. 251–261).
Аспірин у профілактиці інфаркту міокарда та інсульту: яка доза найоптимальніша? (т. ХХ, ч. 5, с. 365–372).
Психіатричні прояви хвороби Паркінсона (т. ХХ, ч. 6, с. 389–401).
Фармакотерапія хвороби Альцгаймера (т. XXI, ч. 1, с. 1-10).
Чи мають статини нейропротекторні властивості? (т. XXI, ч. 1, с. 55-62).
Фармакотерапія хвороби Гантінгтона (т. XXI, ч. 3, с. 129–141).
Поперековий біль: стратегії медикаментозного лікування (т. XXI, ч. 3, с. 150–157).
Обстеження та лікування дітей з фебрильними судомами (т. XXI, ч. 3, с. 158–161).
Застосування високих доз аторвастатину після інсульту та транзиторних ішемічних атак (т. XXI, ч. 3, с. 162–171).
Аналіз спинномозкової рідини (т. XXI, ч. 4, с. 185–190).
Блокатори рецепторів ангіотензину і нейропротекція при інсульті (т. XXI, ч. 4, с. 218–224).
Перспективи лікування артеріальної гіпертензії бета-адреноблокаторами (т. XXI, ч. 4, с. 225–232).
Фармакотерапія синдрому Туретта (т. XXI, ч. 5, с. 241–248).
Аторвастатин при лікуванні помірно легкої хвороби Альцгаймера (т. XXI, ч. 5, с. 267–272).
Генріх Гейне: клінічний випадок розсіяного склерозу? (т. XXI, ч. 5, с. 307–310).
Чи є статини терапевтичним вибором при розсіяному склерозі? (т. XXI, ч. 6, с. 317–320).
Нефрологія
Застосування метопрололу ретард (Егілок ретард) у хворих з артеріальною гіпертензією при паренхіматозних хронічних захворюваннях нирок (т. ХХ, ч. 5, с. 379–384).
Онкологія
Екземестан при метастатичному раку грудної залози: ефективне лікування після безуспішної терапії нестероїдними інгібіторами ароматази третього покоління (т. XXI, ч. 6, с. 381–388).
Оториноларингологія
Сучасне лікування гострого бактеріального риносинуситу (т. XX, ч. 2, с. 110–124).
Лікування патології нижньої носової раковини (т. XX, ч. 3, с. 175-181).
Лікування і діагностика синуситу — не для отоларингологів (т. ХХ, ч. 5, с. 334–340).
Відсутність сповільнення росту в дітей з цілорічним алергічним ринітом через один рік лікування назальним спреєм мометазону фуроату (т. ХХ, ч. 5, с. 357–364).
Ефективність та безпечність назального спрею мометазону фуроату при поліпозі носа (т. ХХ, ч. 6, с. 427–436).
Збільшення кількості доказів на користь медикаментозного лікування поліпозу носа (т. ХХ, ч. 6, с. 437–439).
Просто про алергічний риніт (т. XXI, ч. 3, с. 142–149).
Роль ендоназальних кортикостероїдів у лікуванні дітей з секреторним отитом та/або гіпертрофією аденоїдного мигдалика (т. XXI, ч. 4, с. 197–205).
Історичні аспекти поліпозу носа (т. XXI, ч. 5, с. 311–315).
Педіатрія
Відсутність сповільнення росту в дітей з цілорічним алергічним ринітом через один рік лікування назальним спреєм мометазону фуроату (т. ХХ, ч. 5, с. 357–364).
Обстеження та лікування дітей з фебрильними судомами (т. XXI, ч. 3, с. 158–161).
Роль ендоназальних кортикостероїдів у лікуванні дітей з секреторним отитом та/або гіпертрофією аденоїдного мигдалика (т. XXI, ч. 4, с. 197–205).
Психіатрія
Лікування панічного розладу (т. ХХ, ч. 5, с. 315–320).
Психіатричні прояви хвороби Паркінсона (т. ХХ, ч. 6, с. 389–401).
Пульмонологія
CAPRIE — дослідження лікування позагоспітальної пневмонії в осіб похилого віку: ефективність табезпечність моксифлоксацину порівняно з левофлоксацином (т. XX, ч. 1, с. 40–51).
Як легені справляються з ліками: фармакокінетика та фармакодинаміка інгаляційних кортикостероїдів (т. XX, ч. 1, с. 52–61).
Діагностика етіології плеврального випоту в дорослих (т. XXI, ч. 1, с. 19-31).
Реаніматологія та інтенсивна терапія
Церебральний вазоспазм при субарахноїдальному крововиливі (т. XX, ч. 1, с. 62–68).
Ревматологія
Запальні міопатії: діагностика і лікування (т. ХХ, ч. 4, с. 251–261).
Поперековий біль: стратегії медикаментозного лікування (т. XXI, ч. 3, с. 150–157).
Хронічний біль у скелетно-м’язовій системі в дітей (т. XXI, ч. 6, с. 321–334).
Травматологія
Біль у ділянці плечового суглоба: причини, діагностика, лікування (т. ХХ, ч. 6, с. 412–418).
Біль у ділянці плечового суглоба: причини, діагностика, лікування (т. XXI, ч. 1, с. 11–18).
Поперековий біль: стратегії медикаментозного лікування (т. XXI, ч. 3, с. 150–157).
Урологія
Діагностика та лікування гемолітично-уремічного синдрому (т. XXI, ч. 4, с. 191–196).
Фармакотерапія
Антитромботична терапія у хворих з фібриляцією передсердь (т. XX, ч. 1, с. 23–32).
Заміна оригінальних ліків генериками: застосування медичних препаратів, що містять різні солі, і наслідки для безпеки та ефективності (т. XX, ч. 1, с. 33–39).
CAPRIE — дослідження лікування позагоспітальної пневмонії в осіб похилого віку: ефективність табезпечність моксифлоксацину порівняно з левофлоксацином (т. XX, ч. 1, с. 40–51).
Як легені справляються з ліками: фармакокінетика та фармакодинаміка інгаляційних кортикостероїдів (т. XX, ч. 1, с. 52–61).
Порівняльна безпека аторвастатину в дозі 80 мг на противагу дозі 10 мг, отримана з аналізу 49 завершених досліджень у 14236 пацієнтів (т. XX, ч. 2, с. 125–131).
Вплив раміприлу на смертність і захворюваність пацієнтів, які вижили після інфаркту міокарда, але мають ознаки серцевої недостатності (т. XX, ч. 2, с. 132–138).
Метаболічні ефекти карведилолу на противагу метопрололу в пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу і гіпертензією. Рандомізоване контрольоване дослідження GEMINI (т. XX, ч. 2, с. 139–144).
Фармакоекономічні та психологічні проблеми лікування шизофренії (т. XX, ч. 2, с. 145–149).
Безпечність та ефективність інгібіторів циклооксигенази-2 парекоксибу і вальдекоксибу після загальнохірургічних втручань (т. XX, ч. 3, с. 197-203).
Роль інгібіторів ангіотензин-перетворюючого ферменту у хворих на гострий інфаркт міокарда (т. XX, ч. 3, с. 204-209).
Еплеренон, селективний блокатор альдостерону, у пацієнтів з дисфункцією лівого шлуночка після інфаркту міокарда (т. XX, ч. 3, с. 210-219).
Застосування препарату Зинацеф при екстреній гістеректомії в жінок з міомою матки (т. XX, ч. 3, с. 220-222).
Відмінності між статинами стосовно впливу на клінічні кінцеві точки. Популяційне когортне дослідження (т. XX, ч. 3, с. 223-229).
Вплив раміприлу на противагу іншим інгібіторам АПФ на клінічні наслідки в недібраних пацієнтів з гострим інфарктом міокарда з елевацією сегмента ST (т. ХХ, ч. 4, с. 274–279).
Порівняння комбінації клопідогрелю та аспірину з монотерапією аспірином для профілактики атеротромбозу (т. ХХ, ч. 4, с. 280–287).
Еплеренон знижує смертність через 30 днів після рандомізації в пацієнтів з гострим інфарктом міокарда, які мають систолічну дисфункцію лівого шлуночка і серцеву недостатність (т. ХХ, ч. 5, с. 341–346).
Відмінність впливу гіпотензивних препаратів на центральний тиск в аорті і клінічні наслідки Принципові результати дослідження CAFE (т. ХХ, ч. 5, с. 347–356).
Аспірин у профілактиці інфаркту міокарда та інсульту: яка доза найоптимальніша? (т. ХХ, ч. 5, с. 365–372).
Застосування метопрололу ретард (Егілок ретард) у хворих з артеріальною гіпертензією при паренхіматозних хронічних захворюваннях нирок (т. ХХ, ч. 5, с. 379–384).
Ефективність і безпека амлодипіну. Порівняльне дослідження пацієнтів-гіпертоніків, яких лікували в загальномедичних та спеціалізованих клініках (т. ХХ, ч. 6, с. 419–426).
Ефективність та безпечність назального спрею мометазону фуроату при поліпозі носа (т. ХХ, ч. 6, с. 427–436).
Збільшення кількості доказів на користь медикаментозного лікування поліпозу носа (т. ХХ, ч. 6, с. 437–439).
Метаболізм препаратів та індивідуальні відмінності відповіді на медикаментозну терапію (т. ХХ, ч. 6, с. 440–450).
Тканинні інгібітори ангіотензин-перетворюючого ферменту: чи є вони більш ефективними, ніж сироваткові інгібітори АПФ? (т. ХХ, ч. 6, с. 451–456).
Коротко про короткий курс антибіотикотерапії (т. XXI, ч. 1, с. 37-39).
Чи мають статини нейропротекторні властивості? (т. XXI, ч. 1, с. 55-62).
Фармакотерапія хвороби Гантінгтона (т. XXI, ч. 3, с. 129–141).
Поперековий біль: стратегії медикаментозного лікування (т. XXI, ч. 3, с. 150–157).
Застосування високих доз аторвастатину після інсульту та транзиторних ішемічних атак (т. XXI, ч. 3, с. 162–171).
Пегінтерферон альфа-2b: індивідуальний добір дози та висока біологічна активність як основа клінічної ефективності (т. XXI, ч. 3, с. 172–177).
Роль ендоназальних кортикостероїдів у лікуванні дітей з секреторним отитом та/або гіпертрофією аденоїдного мигдалика (т. XXI, ч. 4, с. 197–205).
Рандомізоване дослідження аторвастатину стосовно зниження частоти виникнення фібриляції передсердь після операцій на серці: результати дослідження ARMYDA-3 (Atorvastatin for Reduction of Myocardial Dysrhytmia After cardiac surgery) (т. XXI, ч. 4, с. 206–211).
Статини: потенційні показання для застосування при запальних станах (т. XXI, ч. 4, с. 212–217).
Блокатори рецепторів ангіотензину і нейропротекція при інсульті (т. XXI, ч. 4, с. 218–224).
Перспективи лікування артеріальної гіпертензії бета-адреноблокаторами (т. XXI, ч. 4, с. 225–232).
Аторвастатин при лікуванні помірно легкої хвороби Альцгаймера (т. XXI, ч. 5, с. 267–272).
Телмісартан: Огляд застосування препарату при лікуванні гіпертензії (т. XXI, ч. 5, с. 291–306).
Чи є статини терапевтичним вибором при розсіяному склерозі? (т. XXI, ч. 6, с. 317–320).
Діагностика та лікування інфекцій, викликаних Staphylococcus aureus з помірною чутливістю до ванкоміцину (VISA) і гетерогенною популяцією VISA (hVISA) (т. XXI, ч. 6, с. 335–338).
Ефект раннього призначення інтенсивної терапії статином при гострому коронарному синдромі. Мета-аналіз рандомізованих контрольованих досліджень (т. XXI, ч. 6, с. 349–357).
Телмісартан: Огляд застосування препарату ПРИ лікуванні гіпертензії (т. XXI, ч. 6, с. 368–380).
Екземестан при метастатичному раку грудної залози: ефективне лікування після безуспішної терапії нестероїдними інгібіторами ароматази третього покоління (т. XXI, ч. 6, с. 381–388).
Хірургія
Діабетична стопа. 1. Фактори ризику, обстеження хворих (т. XX, ч. 1, с. 14–22).
Діабетична стопа. 2. Профілактика виникнення виразок, їх лікування (т. XX, ч. 2, с. 93–100).
Безпечність та ефективність інгібіторів циклооксигенази-2 парекоксибу і вальдекоксибу після загальнохірургічних втручань (т. XX, ч. 3, с. 197-203).
Лікування важких інфекцій, зумовлених Pseudomonas aeruginosa (т. ХХ, ч. 4, с. 243–250).
Діагностика та лікування спленомегалії (т. ХХ, ч. 5, с. 321–333).
Встановлення етіології гострого болю в животі в пацієнтів похилого віку (т. XXI, ч. 5, с. 249–259).