VADEMECUM

Застосування у клінічній практиці
фітокомплексу Седінал®

Л. О. Міщенко
ННЦ “Інститут кардіології ім. акад. М. Д. Стражеска”

Седативні рослинні засоби, які з давніх часів застосовуються в медицині, не втратили свої актуальності й нині. Несприятливі соціально-економічні умови, прискорення темпу життя сприяють неухильному зростанню кількості тривожних розладів і психосоматичних захворювань. Результати епідеміологічних досліджень свідчать про високу (до 76%) поширеність серед пацієнтів субклінічних тривожних розладів [1], корекція яких є важливою складовою лікування хворого з соматичною патологією. З кожним роком збільшується кількість випадків соматоформної вегетативної дисфункції (в Україні частіше використовують термін “вегетосудинна дистонія”) — стану, який характеризується наявністю скарг на розлади роботи внутрішніх органів і систем, які іннервуються вегетативною нервовою системою (серцево-судинна система, ШКК, дихальна система, урогенітальна система), на фоні відсутності об’єктивних проявів хвороби. Як правило, вегетативний дисбаланс проявляється підвищеним тонусом симпатичного відділу автономної нервової системи, і застосування седативних засобів є патогенетично обґрунтованим у цієї категорії пацієнтів.

У нашій країні, як і у всьому світі, седативні препарати рослинного походження (валеріана, собача кропива (рос. — пустирник), м’ята перцева, глід, хміль, півонія, пасифлора, меліса) широко використовуються при помірно виражених проявах тривоги і напруги. Седативні фітозасоби, які мають також анксіолітичну (антитривожну) і м’яку снодійну дію, не викликають звикання і добре переносяться пацієнтами, що дозволяє їх тривало застосовувати в разі необхідності. Профіль ефективності й безпеки фітопрепаратів поліпшується при комбінації невисоких доз кількох рослинних засобів односпрямованої дії [2]. Принцип синергії покладено в основу нового фітокомплексу Седінал®, який є унікальною комбінацією п’яти лікарських рослин. До його складу входять екстракти кореня валеріани, шишок хмелю, квіток пасифлори, трави меліси і м’яточника (рос. — білокудренника чорного), які проявляють седативну, анксіолітичну і м’яку снодійну дію. Збалансована формула продукту дозволяє доповнювати і підсилювати властивості кожного з компонентів, що в кінцевому результаті забезпечує високу ефективність і безпеку фітокомплексу Седінал®.

Найбільш вивченим фітокомпонентом Седіналу® є валеріана лікарська (Valeriana officinalis), біологічна дія якої зумовлена вмістом у коренях і кореневищі цієї рослини ефірного масла (0,5–2%, переважно ефір ізовалеріанової кислоти і спирту борнеолу), алкалоїдів (валерин, хатинін, актинідин), терпіноїдів (камфен, терпінеол, лимонен) і дубильних речовин. Відповідно до даних експериментальних досліджень, в основі седативної дії валеріани лежить потенціювання ГАМК-ергічної медіації, що сприяє зменшенню рефлекторної збудливості в центральних відділах нервової системи і підсиленню гальмівних процесів у нейронах кіркових і підкіркових структур головного мозку. Вважають, що валеріана проявляє спорідненість до ГАМКА-рецепторів, через які реалізують свій ефект бензодіазепіни [3]. Ґрунтовна доказова база ефективності й безпеки різних форм валеріани отримана в контрольованих клінічних дослідженнях. Підвищення стресостійкості під дією валеріани було засвідчено у здорових молодих добровольців порівняно з плацебо, а також при зіставленні з пропранололом (Cropley M., 2002; Kohnen R., 1988). Вираженість седативного й анксіолітичного ефекту валеріани зіставима з оксазепамом, крім того, дані клінічних досліджень свідчать про м’який снодійний ефект валеріани, який проявляється в поліпшенні характеристик сну (за даними ЕЕГ) і процесу засинання (Donath F., 2000; Schultz H., 1995). При цьому валеріана у порівняльних клінічних дослідженнях засвідчує добрий профіль переносимості: відсутність вираженого впливу на психомоторні реакції і взаємодії з алкоголем, відчуття свіжості й бадьорості в ранкові години після вечірнього її прийому (Willey L.B., 1995).

Пасифлора (Passiflora incarnata), батьківщиною якої є Америка, отримала прописку в Європі завдяки іспанським мореплавцям. Лікувальні властивості цієї рослини використовувалися древніми перуанцями й ацтеками, донині її застосовують як седативний і снотворний засіб, що має анксіолітичний й болезнижуючий ефекти. Основними вторинними метаболітами пасифлори, які визначають її біологічні ефекти, є алкалоїди (гармін, гармалін, гармолол) і флавоноїди (вітексин, ізовітексин, кризин, орієнтин). Найбільша їх кількість міститься у квітках пасифлори, що й визначає використання цієї частини рослини у медицині. Гармінові алкалоїди є інгібіторами моноаміноксидази, що приводить до підвищення вмісту медіаторних моноамінів (норадреналін, серотонін, дофамін) у синаптичній щілині і поліпшення моноамінергічної нейротрансмісії [4]. Завдяки цьому квітки пасифлори проявляють властивості антидепресанту. Флавоноїди пасифлори мають седативну дію. Серед них найактивнішим вважають кризин, який є частковим агоністом бензодіазепінових рецепторів, тому чинить седативну, анксіолітичну і м’яку снодійну дію. Останній ефект засвідчено у клінічному, подвійно сліпому, плацебо-контрольованому дослідженні з використанням полісомнографії (Ngan A., 2011). Застосування екстракту квітів пасифлори в експерименті на тваринах суттєво зменшує прояви синдрому відміни бензодіазепінів, алкоголю, морфіну, нікотину і марихуани (Dhawan K., 2001, 2002, 2003, 2004). Використання пасифлори може асоціюватися з розвитком побічних ефектів (сонливість, пригнічення ЦНС, нудота, аритмії) лише у випадку використання високих доз цього фітопрепарату. Останній рекомендують обережно поєднувати з антикоагулянтами, оскільки під впливом пасифлори збільшується час згортання крові [5].

Ще одним компонентом фітокомплексу Седінал® є екстракт шишок хмелю (Humulus lupulus) з великим набором вторинних метаболітів, які належать до гіркот і фенілфлавоноїдів. Гіркоти представлені у вигляді α- і β-кислот; основними з точки зору біологічної активності є гумулон, когумулон і лупулон. Фенілфлавоноїдів хмелю є багато, вони належать до різних хімічних груп (флавони, ізофлавони, халкони, антоціаніди та ін.); основним флавоноїдом хмелю вважають ксантагумол, вміст якого становить 0,3–1% від сухої маси. Седативний і снодійний ефект препаратів із шишок хмелю пов’язують із дією лупуліну на ЦНС. Однак механізм цієї дії залишається нез’ясованим. Екстрагований з шишок хмелю мелатонін частково пояснює поліпшення якості сну на фоні прийому препаратів з цієї рослини, яке засвідчено у клінічних дослідженнях пацієнтів з безсонням неорганічного генезу. Результати експериментальних досліджень in vitro свідчать про протизапальні й антиоксидантні властивості шишок хмелю. Його фенольні сполуки пригнічують окислення ліпопротеїдів (ЛПНГ) і нейтралізують вільні радикали (Miranda C. L., 2000; Stevens J. F., 2003), флавоноїди — проявляють властивості інгібіторів циклооксигенази 1-го і 2-го типів. Препарати із шишок хмелю мають сприятливий профіль безпеки; при передозуванні можливі сонливість, відчуття втоми, нудота, біль голови.

Лікувальні властивості меліси (Mellissa officinalis), перш за все седативного характеру, використовуються з часів Римської імперії. Листки меліси містять від 0,2 до 0,3% ефірного масла (у складі якого цитраль, гераніол, цитронелаль), кислоти (аскорбінова, урсолова, кавова, олеанова), терпени, тритерпени і флавоноїди. Найбільш активними компонентами, які визначають біологічні ефекти меліси, вважаються терпени — гераніал, нірал, цитронелал та ін. Седативний ефект меліси реалізується за рахунок пригнічуючого впливу на ацетилхолінестеразу, часткової блокади нікотинових і мускаринових рецепторів у тканинах головного мозку, а також завдяки спорідненості з ГАМКА-рецепторами й інгібуванню ферменту ГАМК трансамінази, що сприяє збільшенню активності ГАМК [3]. У клінічних роботах засвідчено седативний і анксіолітичний ефекти меліси (2 рандомізованих, плацебо-контрольованих дослідження), а також поліпшення когнітивних функцій і поведінкових реакцій у пацієнтів з деменцією (Ballard C.G., 2002; Akhondzadeh S., 2003). Дані експериментів in vitro свідчать про антиоксидантні властивості (пригнічення процесів перекисного окислення ліпідів у мікросомах мозку, печінки і нирок щурів, а також нейтралізація супероксиданіону) ефірного масла й екстракту меліси (Lamaison J.L., 1991). Застосування препаратів меліси не викликає побічних реакцій, переносимість різних форм цієї рослини часто характеризують як таку, що не відрізняється від плацебо.

До складу фітокомплексу Седінал® входить ще один компонент — екстракт м’яточника (Ballota nigra),який успішно застосовується в народній медицині як седативний засіб, а також як антибактеріальний і протигрибковий засіб. У складі вторинних метаболітів м’яточника є 0,01% ефірної олії, дитерпени, флавоноїди і фенілпропаноїди. У дослідженнях на тваринах засвідчено седативний, снодійний, анксіолітичний і антидепресивний ефект м’яточника. Механізм його нейроседативної дії остаточно не вивчено, але припускають, що фенілпропаноїди сприяють пригніченню активності бензодіазепінових, допамінергічних і морфінових рецепторів [6]. З фенілпропаноїдами пов’язують також антиоксидантну активність м’яточника — здатність пригнічувати окислення ЛПНГ і нейтралізувати вільні радикали (Citoglu М., 2004). Препарати м’яточника добре переносяться при використанні невисоких доз цього фітозасобу. Його застосування не рекомендовано при вагітності, оскільки відсутні дані про безпеку, а також у пацієнтів з хворобою Паркінсона, які приймають препарати леводопи, оскільки вплив м’яточника на допамінергічні рецептори може послаблювати дію цих лікарських засобів.

Фітокомплекс Седінал® поєднує екстракти вищеназваних лікарських рослин з односпрямованою фармакологічною дією, що дає можливість досягти вираженого седативного, анксіолітичного і м’якого снодійного ефектів при використанні малих доз екстрактів (рекомендована добова доза для дорослих — 2 капсули на день, уранці й увечері, після їди). Це дає змогу рекомендувати Седінал® для використання у клінічній практиці за наявності ознак гіперсимпатикотонії як у пацієнтів із соматичними захворюваннями, так і у випадку соматоформної вегетативної дисфункції. Усунення симптомів неспокою, тривоги, підвищеної роздратованості, а також поліпшення якості сну за допомогою фітокомплексу на основі сухих екстрактів валеріани, пасифлори, хмелю, меліси і м’яточника є безпечним засобом корекції вегетативного дисбалансу в пацієнтів з серцево-судинними, бронхо-легеневими захворюваннями, патологією шлунково-кишкового каналу і сечостатевої системи. Можливість тривалого застосування фітокомплексу Седінал® дає змогу використовувати його для корекції вегетативного дисбалансу в жінок із клімактеричним синдромом, а також в осіб із м’якими й помірними проявами соматоформної вегетативної дисфункції (вегетосудинної дистонії). Фітокомплекс можна рекомендувати літнім людям з неорганічними розладами сну, оскільки доведено м’яку снотворну дію окремих його компонентів і сприятливий профіль переносимості (не викликає звикання) навіть за умови тривалого прийому.

www.sedinal.com.ua

Література

  1. Sansone RA, Hendricks CM, Sellbom M, et al. Anxiety symptoms and healthcare utilization among a sample of outpatients in an internal medicine clinic // Int. J. Psychiat. Med. — 2003. — Vol. 33. — P.133-139.
  2. Geng J., Huand W., Ren Т., Ма X. Practical Traditional Chinese and Pharmacology: Herbal Formulas. — Beijing: New World Press. — 1991. — P. 259.
  3. Kennedy D.O., Wightman E. L. Herbal Extracts and Phytochemicals: Plant Secondary Metabolites and the Enhancement of Human Brain Function1 // Adv. Nutr. — 2011. — Vol. 2. — P. 32-50.
  4. Burkard W, Kopp B, Krenn L, et al. Receptor binding studies in the CNS with extracts of Passiflora incarnata // Pharm Pharmacol Lett. — 1997. — Vol. 7. — P. 25-26.
  5. Cravotto G., Boffa L., Genzini L., et. al. Phytotherapeutics: an evaluation of the potential of 1000 plants // J. Clin. Pharm. and Therap. — 2010. — Vol. 35. — P. 11-48.
  6. Daels-Rakotoarison D.A., Seidel V., Gressier B., et al. Nuerosedative and antioxidant activities of phenylpropanoids feom ballota nigra // Arzneimittelforschung. — 2000. — Vol. 50. — P. 16-23.