КЛІНІЧНІ ВИПАДКИ
Пацієнт з гіпертрофією камер серця
Клінічна проблема: чи є на цій ЕКГ дані про гіпертрофію камер?
Інтерпретація
ЧСС і ритм: синусова тахікардія з ЧСС 115 уд./хв.
Інтервали
Інтервали PR і QRS: нормальні.
Електрична вісь серця: +80 °.
Гіпертрофія камер: ця ЕКГ свідчить про гіпертрофію обох передсердь і лівого шлуночка.
Зміни комплексу QRST
Зубці Q: у відведенні aVL наявний комплекс QS. У контексті суттєво підвищеного вольтажу і відносно вертикальної осі комплексів QRS з високою ймовірністю можна стверджувати, що ізольоване виникнення цього зубця Q не має клінічної значущості.
Наростання зубця R: раннє виникнення перехідної зони.
Зміни сегментів ST і зубців Т: відзначається депресія сегментів ST та інверсія зубців Т, особливо у відведеннях, які засвідчують найвищу амплітуду зубців R. В основному інверсія зубців Т є асиметричною і відповідає вторинним порушення реполяризації (перевантаження). Але досить складно повністю виключити також наявність ішемії.
Клінічна інтерпретація цієї ЕКГ могла би виглядати таким чином:
«Синусова тахікардія з ЧСС 115 уд./хв.
Вертикальне положення ЕОС (+80 °).
Ознаки гіпертрофії правого і лівого передсердь.
Ознаки гіпертрофії лівого шлуночка з перевантаженням і/або ішемією».
За наявності суттєвого зростання вольтажу, що ми бачимо на цій ЕКГ, глибоке термінальне негативне відхилення зубця Р у відведенні V1 з високою ймовірністю свідчить про істинну гіпертрофію лівого передсердя (за таких обставин ця знахідка є високоспецифічною). Але, з іншого боку, якщо немає особливих клінічних ознак, то специфічність виразних загострених зубців Р у нижніх відведеннях цієї ЕКГ не є надто високою (для діагностики гіпертрофії правого передсердя). Тому у клінічному опису можна зазначити, що гіпертрофія правого передсердя ймовірна.
За наявності такої ЕКГ можна зі 100% імовірністю стверджувати, що наявна гіпертрофія лівого шлуночка.
