КЛІНІЧНИЙ ВИПАДОК
Клінічна проблема:
чи присутня
біфасцикулярна блокада на цій ЕКГ?
Інтерпретація
ЧСС і ритм: синусова аритмія з ЧСС, яка коливається від 50 до 60 уд./хв.
Інтервали:
Інтервал PR: 0,20 сек (усе ще в межах норми).
Інтервал QRS: подовжений (0,12 сек). Повна блокада ПНПГ (комплекс qR у відведенні V1 можна розцінити як еквівалент блокади ПНПГ).
Інтервал QT: нормальний (незважаючи на наявність блокади ПНПГ).
Електрична вісь серця: виражене відхилення ЕОС вправо (принаймні +105°). Такий ступінь відхилення ЕОС вправо при наявності повної блокади ПНПГ свідчить про лівий задній геміблок (зверніть увагу, що комплекс rS у відведенні І і комплекс qR у відведенні ІІІ відповідають типовим морфологічним характеристикам лівого заднього геміблоку).
Гіпертрофія камер: немає.
Зміни комплексу QRST
Зубець Т є позитивним у відведеннях V1 і V2 (первинні зміни зубця Т). Щоб встановити клінічну значущість цієї знахідки, необхідно провести клінічну кореляцію і порівняти цю ЕКГ з попередніми ЕКГ.
Коментар
Комбінація повної блокади ПНПГ і лівого заднього геміблоку є однією з форм біфасцикулярної блокади (проведення електричного імпульсу до шлуночків у випадку такої біфасцикулярної блокади повинно відбуватись униз через останню інтактну гілку – переднє розгалуження лівої гілки пучка Гіса). А тепер уважно оцініть інтервал PR. Його тривалість становить 0,20 сек, що є верхньою межею норми. Точне вимірювання інтервалу PR за наявності біфасцикулярної блокади має особливо важливе значення, оскільки при тривалості інтервалу PR ≥0,21 сек. можна було б зробити висновок, що проведення імпульсу також сповільнене по останній інтактній гілці (тобто наявна трифасцікулярна блокада).
Поєднання блокади ПНПГ і лівого заднього геміблоку є формою біфасцикулярної блокади, яка трапляється набагато рідше, ніж поєднання блокади ПНПГ і лівого переднього геміблоку. Це є наслідком того, що заднє розгалуження лівої гілки пучка Гіса має подвійне кровопостачання, а також факту, що це розгалуження є набагато товстішим і менш піддатливим до пошкодження, ніж переднє розгалуження. Отже можна зробити висновок, що коли виявляється поєднання блокади ПНПГ і заднього геміблоку, то це свідчить про важче ураження міокарда, ніж коли є поєднання блокади ПНПГ і лівого переднього геміблоку.
Певною мірою, повну блокаду лівої ніжки пучка Гіса можна розглядати як ще одну форму біфасцикулярної блокади; при такій блокаді проведення імпульсу порушене по обох розгалуженнях лівої ніжки пучка Гіса.