КОНСУЛЬТАНТ
Гастроентерологічні аспекти коронавірусної інфекції
(погляд клініциста)
Кишкова форма коронавірусної хвороби не є окремою нозологічної одиницею, а тільки формою клінічного перебігу у тої чи іншої групи пацієнтів. Цікавим є той факт, що як у хворих з компроментованою травною системою, так і у пацієнтів без супутньої патології шлунково-кишкового тракту, травні розлади зустрічаються приблизно з однаковою частотою.
Наявність діарейного синдрому та симптомів, пов’язаних з ШКТ, може дати помилкове враження стосовно інтактності процесу в інших органах та системах, зокрема в дихальній. Особливо це стосується хворих, в яких відсутня респіраторна симптоматика, але, як показує практичний досвід, ураження легеневої тканини відбувається.
Вірусний пневмоніт, характеристикою якого є ураження альвеолоцитів 2 порядку та порушення цілісності бар’єру “капіляр-альвеолоцит”, що є принциповим для газообміну, а також порушення реології крові в мікроциркуляторному руслі альвеол завдяки гіперкоагуляції — веде до розбалансування процесів газообміну, набряку стінки альвеоли і межового інтерстицію. Комплекс цих патологічних процесів при задіянні невеликої кількості легеневої тканини, або при неповному розгортанні інтенсивності процесу (тромботизації, набряку і інтерстиціопатії) може не давати клінічних проявів з боку респіраторного тракту та протікати “німо” без порушення газообміну та симптомів з респіраторного тракту.
Яка частота “німих” коронавірусних інтерстиціопатій у хворих з розладами ШКТ при коронавірусній хворобі?
На даний момент є дані, що більше 50% відсотків. Тобто, зміни на КТ грудної клітки у вигляді “матового скла” спостерігаються у хворих з розладами травного тракту.
Чи можуть “німі пневмоніти” при ураженні ШКТ привести до порушень газообміну чи появи респіраторних симптомів?
Так, хоча, на даний момент, точної відсоткової кореляції ще не простежено. Але існують показники погіршення перебігу з падінням сатурації та виникненням респіраторних симптомів у хворих з такою формою перебігу.
Чи можуть симптоми, повязані з ШКТ, вплинути на пневмоніт та його перебіг?
Так, адже часті блювання та діарея приводять до зміни електролітного складу крові, порушення кислотно-лужної рівноваги, зміни реологічних властивостей. Цей перелік патофізіологічних процесів впливає на циркуляцію та склад крові і в альвеолярному кровообігу, а також може при відсутності корекції приводити до погіршення і наростання патологічного процесу в легеневій тканині.
Чим відрізняється медикаментозна інтервенція при проявах коронавірусної хвороби з шлунково-кишковою симптоматикою?
Ключовим моментом тут буде залишатись сатурація, хоча немає прямого кореляційного зв’язку зі ступенем самої інфільтрації та падінням газообміну, але саме цей момент буде ключовим при будь-якій формі коронавірусної інфекції. Наступним важливим положенням є достатнє наводнення організму та відповідний діурез. Підводним каменем тут може виступати надмірне збільшення ОЦК у хворих з низькою фракцією викиду, тобто, при супутній хронічній серцевій недостатності. Тому регідратація повинна відповідати як кількості втраченої рідини, так і збалансувати електролітний та кислотно-лужний стан крові.
Симптоматичне лікування включатиме нівелювання діареї та блювання, а також відновлення нормальної моторики ШКТ. Спираючись на міжнародні дані в симптоматичному лікуванні, використовують рацекадотрил, як протидіарейний засіб та ондансетрон, як антиеметик.
Підсумовуючи, можна з впевненістю сказати, що коронавірусна хвороба запускає численний каскад реакцій в цілому організмі та може уражати декілька систем одночасно, але також варто зазначити, що є немалий відсоток хворих, які переносять інфекцію в безсимптомній та легкій формі, хоча про віддалені наслідки навіть доброякісного перебігу говорити поки що складно.
Література
1. Cha MH, Regueiro M, Sandhu DS. Gastrointestinal and hepatic manifestations of COVID-19: A comprehensive review. World J Gastroenterol. 2020 May 21;26(19):2323-2332.
2. Gao QY, Chen YX, Fang JY. 2019 Novel coronavirus infection and gastrointestinal tract. J Dig Dis. 2020 Mar;21(3):125-126.
3. Gupta A, Madhavan MV, Sehgal K, Nair N, Mahajan S, Sehrawat TS, Bikdeli B, Ahluwalia N, Ausiello JC, Wan EY, Freedberg DE, Kirtane AJ, Parikh SA, Maurer MS, Nordvig AS, Accili D, Bathon JM, Mohan S, Bauer KA, Leon MB, Krumholz HM, Uriel N, Mehra MR, Elkind MSV, Stone GW, Schwartz A, Ho DD, Bilezikian JP, Landry DW. Extrapulmonary manifestations of COVID-19. Nat Med. 2020 Jul;26(7):1017-103.
4. Li LY, Wu W, Chen S, Gu JW, Li XL, Song HJ, Du F, Wang G, Zhong CQ, Wang XY, Chen Y, Shah R, Yang HM, Cai Q. Digestive system involvement of novel coronavirus infection: Prevention and control infection from a gastroenterology perspective. J Dig Dis. 2020 Apr;21(4):199-204.
5. https://www.mp.pl/interna/szukaj?q=COVID-19&type=B16
6. https://www.atsjournals.org/action/doSearch?ConceptID=101114
7. http://www.ersnet.org/science-and-research/diseases/respiratory-infections/