Електрокардіограма 11 (А і Б)

11

Клінічна проблема: цю ЕКГ записано в 60-річної пацієнтки, яка має анамнез застійної серцевої недостатності. Пацієнтка отримувала лікування дигоксином і діуретиком. Які можуть бути імовірні причини дифузної депресії сегмента ST?

Інтерпретація ЕКГ А

ЧСС і ритм: наявна надшлуночкова тахікардія з вузькими комплексами з ЧСС приблизно 200 уд./хв. Зубці Р не візуалізуються.

Електрична вісь серця:

Приблизно +55°.

Гіпертрофія камер:

Наявні вольтажні критерії гіпертрофії лівого шлуночка (SV1 + RV5 ≥ 35 мм).

Зміни комплексу QRST:

У багатьох відведеннях видно дифузну депресію сегментів ST. Вона може бути наслідком одного чи більше з наведеного: 1) перевантаження (пацієнтка має гіпертрофію лівого шлуночка); 2) ішемія; 3) пов’язані з високою частотою зміни ST-T (тахікардія); 4) ефект серцевих глікозидів; 5) гіпокаліємія.

Інтерпретація ЕКГ Б

Представлено ЕКГ цієї ж пацієнтки після того, як у неї було відновлено нормальний синусовий ритм. Зверніть увагу, що значною мірою депресія ST нівелювалася. З цього можна зробити висновок, що принаймні частково депресію сегмента ST на ЕКГ А можна було пояснити асоційованою з тахікардією ішемією і змінами ST-T, пов’язаними з високою ЧСС. Однак, оскільки все-таки спостерігається певний ступінь депресії сегментів ST у більшості відведень на ЕКГ Б, пацієнтка має гіпокаліємію і отримує дигоксин, а також наявні вольтажні критерії гіпертрофії лівого шлуночка: один або більше з названих факторів також могли сприяти виникненню депресії сегмента ST на ЕКГ А.