Електрокардіограма 36

36

Клінічна проблема: чоловік середнього віку звернувся по медичну допомогу зі скаргами на біль у грудній клітці, який виник уперше. Чи може у нього бути гострий ІМ?

Інтерпретація

ЧСС і ритм: синусова брадикардія з ЧСС приблизно 48 уд./хв.

Усі інтервали нормальні.

Електрична вісь серця: +25°.

Гіпертрофія камер: в наявності вольтажні критерії гіпертрофії лівого шлуночка.

Зміни комплексу QRST

Елевація сегмента ST (з вігнутістю сегмента) відзначається практично в кожному відведенні, за винятком aVR, де відзначається помірна депресія сегмента ST. Така ЕКГ картина може відповідати трьом діагнозам:

1. Гострий ІМ. Вік пацієнта і скарги можуть свідчити на користь цього діагнозу. Синусова брадикардія може бути відображенням підвищеного парасимпатичного тонусу внаслідок гострого нижнього інфаркту. Зубець Q у відведенні ІІІ може свідчити на користь цього діагнозу, хоча ізольований зубець Q у цьому відведенні має дуже сумнівне клінічне значення.

2. Гострий перикардит. Дифузна елевація сегментів ST завжди може вказувати на такий діагноз. Така ЕКГ картина може ідеально відповідати змінам, типовим для І стадії гострого перикардиту.

3. Феномен ранньої реполяризації. Статистично він є найбільш поширеним з цих трьох діагнозів, але діагноз феномену ранньої реполяризації завжди повинен бути діагнозом виключення. Хоча елевація сегмента ST при феномені ранньої реполяризації рідко досягає такого ступеня (сегмент ST підвищений у відведенні V3 майже на 4 мм), і зміни найчастіше більш локалізовані, форма сегментів ST (вігнутість), а також дуже виразні точки J у відведеннях V4 і V5 є дуже характерними для феномену ранньої реполяризації.

Коли пацієнта більш детально розпитали, виявилось, що біль у грудній клітці триває вже кілька днів і характер цього болю не типовий для ІХС. При аускультації шуму тертя перикарду не виявили і, що найголовніше, в його медичній карті вдалось знайти стару ЕКГ, яка мала аналогічні зміни. Отже, методом виключення було встановлено діагноз феномену ранньої реполяризації.