Електрокардіограма 5
Клінічна проблема: оцініть імовірну значущість елевації сегмента ST на цій ЕКГ.
Інтерпретація
ЧСС і ритм: у цього пацієнта кожен імпульс генерований синусовим вузлом, оскільки у відведенні ІІ наявні нормальні позитивні зубці Р. Однак спостерігається невиражена, але чітка варіація інтервалів R-R між відведеннями і ЧСС коливається від 60 до 70 уд./хв. Таким чином, ритм можна визначити як синусову аритмію.
Інтервали:
Інтервал PR: нормальний (0,18 сек).
Інтервал QRS: нормальний (0,08 сек).
Інтервал QT: нормальний.
Електрична вісь серця:
Приблизно +10°.
Гіпертрофія камер:
наявні вольтажні критерії для діагностики гіпертрофії лівого шлуночка (SV1 + RV5 > 35 мм).
Зміни комплексу QRST:
Зубці Q: зубці Q або комплекси QS часто виявляються у відведенні aVR і фактично завжди їх можна ігнорувати. У відведенні aVL цієї ЕКГ наявний маленький і вузький «нормальний септальний зубець q».
Наростання зубця R: нормальне. Перехідна зона виникає між відведеннями V2 і V3.
Сегменти ST і зубці Т: наявне неспецифічне сплощення сегмента ST у відведеннях ІІІ і aVF. Хоч у відведеннях від V2 до V4 виявляється елевація сегмента ST на кілька міліметрів, увігнутість сегмента ST, наявність виразної точки J, а також відсутність клінічно значущих зубців Q (ЕКГ було записано у загалом здорового безсимптомного 39-річного чоловіка) дають підставу впевнено стверджувати про те, що причиною елевації сегмента ST є феномен ранньої реполяризації. Жодні додаткові обстеження не потрібні і немає жодної необхідності госпіталізувати цього пацієнта.
Однак важливо наголосити, що якщо б у цього самого пацієнта на момент реєстрації ЕКГ були скарги на біль у грудній клітці, то ця ж ЕКГ повинна спонукати лікаря виключити імовірність гострого ішемічного пошкодження міокарда, особливо за відсутності попередньої ЕКГ для порівняння. У такому випадку доцільною є госпіталізація у стаціонар на 1–2 дні для спостереження за динамікою.
