Електрокардіограма 54

54

Клінічна проблема: ЕКГ записано у 70-річного чоловіка, який має застійну серцеву недостатність. При рентгенографії ОГК серце було значно збільшене.

ЕКГ A

Інтерпретація

Синусовий ритм з ЧСС 65 уд./хв. Звичайне положення ЕОС (+60 °). Знижений вольтаж комплексів QRS у відведеннях від кінцівок. Неспецифічні зміни комплексу ST-T.

Проблема: Чи є якась особливість на цій ЕКГ, яка може пояснити таке виражене зниження вольтажу комплексів QRS у відведеннях від кінцівок, незважаючи на те що при рентгенографії ОГК виявлено значне збільшення серця (підказка: рідини в перикарді в цього пацієнта не було)?

Відповідь: Відповідь можна знайти на самому початку ЕКГ перед першим комплексом QRS. При записі цієї ЕКГ неправильно встановили підсилення електрокардіографа. При калібровці апарата перед записом відхилення повинно становити 1 мВ або 10 мм (тут лише 5 мм).

Коментар

Медсестра, яка записує ЕКГ, перед записом завжди повинна виконати стандартизацію апарата. Коли підсилення апарата відкалібровано правильно, то 1 мВ при записі викликає відхилення писальця (тобто пера) на 10 мм.

ЕКГ B

Інтерпретація

У цього ж пацієнта повторно записали ЕКГ, але при нормальній стандартизації підсилення. Оскільки тепер медсестра трохи інакше встановила грудні електроди, перехідна зона тут виникає між відведеннями V3 і V4, тоді як на попередній ЕКГ вона виникала між відведеннями V4 і V5. Тепер зрозуміло, чому при запису попередньої ЕКГ встановили половинний вольтаж, — вольтаж комплексів QRS настільки суттєво збільшений, що писальце виходить за межі паперу. Незважаючи на значно збільшену амплітуду зубця R у латеральних грудних відведеннях, відсутні зміни реполяризації. Отже, в заключенні треба було б написати: вольтажні критерії гіпертрофії лівого шлуночка.