Електрокардіограма 55

55

Клінічна проблема: ЕКГ записано у 30-річного здорового, безсимптомного атлета, який бігає на довгі дистанції. При аускультації на верхівці серця вислухали систолічний шум, тривалість якого була короткою. При рентгенографії ОГК виявили пограничне збільшення силуету серця.

Інтерпретація

Брадикардія з ЧСС 48 уд./хв. Амплітуда зубця Р у відведенні ІІ є надзвичайно низькою. Виглядає також, що зубець Р у відведенні ІІ має малопомітний негативний початковий компонент. Можна зробити висновок, що ритм не синусовий, а нижньопередсердний. Звичайне положення ЕОС (+70 °). Маленькі (імовірно, клінічно незначущі) зубці q у нижньо-латеральних відведеннях. У нижньо-латеральних відведеннях відзначається елевація сегмента ST з вігнутістю — найімовірніше, це наслідок феномену ранньої реполяризації.

Коментар

Ця ЕКГ демонструє різноманітні ознаки «серця легкоатлета» — брадикардія, підвищений вольтаж комплексів QRS, незважаючи на те, що вік чоловіка менше 35 років (сума зубця S у відведенні V2 + зубець R у відведенні V5 принаймні 45 мм, а можливо, й більше, оскільки зубець S у відведенні V2 обрізаний), а також зміни комплексу ST-T, характерні для феномену ранньої реполяризації. Крім того, відзначаються досить виражені «септальні сили», про що свідчать відносно високі зубці R у передніх грудних відведеннях.

Проблема: Чи є клінічний стан, який можна було б запідозрити у спортсмена, що має короткий систолічний шум у серці і високі зубці R у передніх грудних відведеннях?

Відповідь: У такому випадку треба запідозрити ідіопатичний гіпертрофічний субаортальний стеноз. Замість появи глибоких зубців Q у нижньо-латеральних відведеннях, гіпертрофія МШП при ІГСС може іноді маніфестуватись вираженими зубцями R у відведеннях V1 і V2. Клінічно дуже важливо виявляти ІГСС у спортсменів, оскільки при цьому захворюванні зростає частота раптової смерті.

Коли цьому пацієнту виконали ехокардіографію, то підтвердили діагноз гіпетрофічної кардіоміопатії (ІГСС).