Електрокардіограма 91

91

Клінічна проблема: ЕКГ записали у 61-річного чоловіка, який скаржився на задишку і в якого при рентгенографії ОГК виявили серце глобулярної форми.

Інтерпретація

Синусова тахікардія з ЧСС 125 уд./хв. Помірне відхилення ЕОС вправо (+105 градусів). Ознаки гіпертрофії лівого передсердя. Погане наростання зубця R у грудних відведеннях.

Коментар

На цій ЕКГ дуже добре можна проаналізувати дилему диференціальної діагностики поганого наростання зубця R у грудних відведеннях. Треба брати до уваги одну або більше з трьох таких клінічних проблем:

– гіпертрофія лівого шлуночка;

– гіпертрофія правого шлуночка;

– передній інфаркт міокарда.

На користь гіпертрофії лівого шлуночка свідчать збільшений вольтаж (сума зубця S у відведенні V2 + зубець R у відведенні V6 35 мм), наявність ознак гіпертрофії лівого передсердя, а також зміни комплексу ST-T, сумісні з перевантаженням лівого шлуночка (депресія сегмента ST у нижніх відведеннях, інверсія зубця Т у відведенні V6, а також реципрокні зміни реполяризації у передніх грудних відведеннях).

Діагноз гіпертрофії правого шлуночка переважно важко встановлювати, коли наявна також гіпертрофія лівого шлуночка, оскільки збільшення мас лівого і правого шлуночків мають тенденцію нівелювати одна одну. Однак, коли виявляють відхилення ЕОС вправо в асоціації з чіткими критеріями гіпертрофії лівого шлуночка, дуже ймовірно, що наявна гіпертрофія обох шлуночків.

Залишається питання про передній ІМ. Хоча передній ІМ неможливо виключити за допомогою аналізу лише цієї ЕКГ, однак треба пам’ятати, що і гіпертрофія лівого шлуночка, і гіпертрофія правого шлуночка можуть спричинити погане наростання зубця R у грудних відведеннях, що симулює передній ІМ. Тому встановлення діагнозу ІМ у такому випадку вимагає додаткових методів.

У цьому випадку в пацієнта був діагноз застійної кардіоміопатії. При ехокардіографії виявили гіпертрофію і дилятацію обох шлуночків. В анамнезі даних про ІМ не було.