Клінічний випадок 20

72-РІЧНИЙ ЧОЛОВІК ІЗ РОЗЛАДАМИ МОВИ
І ВТРАЧЕНИМ КОНТРОЛЕМ ПРАВОЇ РУКИ

СКАРГИ

72-річного чоловіка привезли у приймальний покій внаслідок численних епізодів порушення висловлювання й розуміння мови, а також упускання предметів, утримуваних у правій руці.

АНАМНЕЗ ХВОРОБИ Й ЖИТТЯ

Вищеописані симптоми поступово розвивалися протягом 1 року. Жінка пацієнта останнім часом стала відзначати його поступову забудькуватість. Недавно він покинув заняття любительською їздою на коні. Хворий заперечує наявність болів голови.

ФІЗИКАЛЬНЕ ОБСТЕЖЕННЯ

АТ – 130/87 мм рт. ст., ЧСС – 70 уд./хв., ЧДР – 12/хв., t – 36,8°С. Серцеві тони чисті й ритмічні, аускультація легень без особливостей, живіт при пальпації неболючий.

НЕВРОЛОГІЧНЕ ОБСТЕЖЕННЯ

Зіниці симетричні. Пацієнт дещо дезорієнтований у часі – вважає, що нині 1959 рік і керівником держави є Хрущов. Легка слабість правої руки й ноги. Судження адекватні, здатність рахувати збережена, короткотермінова пам’ять дуже ослаблена.

ДИФЕРЕНЦІАЛЬНА ДІАГНОСТИКА

Найімовірніші розлади, що їх треба припустити: хвороба Альцгаймера, транзиторна ішемічна атака, субдуральна чи епідуральна гематома, інсульт, пухлина мозку, нейросифіліс.

ІНІЦІАЛЬНА ДІАГНОСТИКА

КТ головного мозку.

РЕЗУЛЬТАТИ ДІАГНОСТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Півмісяцеподібне вгнуте скупчення рідини зліва від мозку з легкою компресією лівого бічного шлуночка та без зміщення серединних структур.

ОЦІНКА

Пацієнт має хронічну субдуральну гематому, що повільно збільшується в розмірах протягом останніх місяців. Симптоми наростають із збільшенням розміру гематоми.

Хвороба Альцгаймера малоймовірна, оскільки у хворого виявляють вогнищеві неврологічні симптоми. Нехарактерна клінічна картина і для інсульту, котрий має раптовіший початок і нечасто дає поступове погіршення пам’яті.

Асоціація моторного (парез) і кіркового (амнезія) дефіциту нетипова для одиничної пухлини головного мозку, котра радше супроводжуватиметься болем голови й нудотою. Хронічна субдуральна гематома прогресує повільно і практично не викликає цефальгії, нудоти з блюванням і гострих змін психічного статусу.

ПЛАН ЛІКУВАННЯ

Хірургічне дренування з метою зниження тиску на головний мозок.

ДИСКУСІЯ

У процесі старіння розміри мозку зменшуються, що супроводжується розтягом вен між його паренхімою і дренуючими структурами. Через це названі судини стають чутливішими до механічних пошкоджень. Отже, в осіб похилого віку навіть невелика черепно-мозкова травма сприятиме утворенню субдуральних гематом.

При поступовому скупченні крові тиск на довколишні невральні утвори може мати за наслідок деменцію. Розвивається асоційований неврологічний дефіцит, котрий залежить від локалізації й розмірів гематоми. У нашому клінічному випадку лівобічне скупченні крові діє на центри мови, викликаючи афазію.

При наявності великого скупчення можна очікувати, що буде видно докази вклинення (асиметрія зіниць, пригнічення дихання, сонливість). Оскільки в цього пацієнта гематома формувалася протягом року, такі симптоми відсутні, а отже, немає потреби і в невідкладній терапії (гіпервентиляція, інфузії манітолу). Стероїди малоефективні при будь-якому внутрішньочерепному крововиливі.

КІНЦЕВИЙ ДІАГНОЗ

Хронічна субдуральна гематома.

ОГЛЯД ДИФЕРЕНЦІАЛЬНО-ДІАГНОСТИЧНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ
Хвороба Альцгаймера
  • Хоча хворий перебуває у відповідній віковій групі, має повільнопрогресуючий когнітивний дефіцит, але наявність вогнищевих симптомів свідчить проти діагнозу типової хвороби Альцгаймера.
  • Адекватно інтерпретовані результати нейровізуалізації дають змогу швидко провести відповідну диференціальну діагностику.

Транзиторна ішемічна атака

  • Прогресування когнітивного дефіциту протягом року практично виключає можливість скороминущого нейросудинного епізоду.
  • Хоча хронічні субдуральні гематоми інколи проявляються транзиторними неврологічними симптомами, котрі нагадують ТІА, у цього хворого ознаки захворювання повільнопрогресуючі і фіксовані. Диференціальну діагностику, ймовірніше, треба проводити між об’ємним (пухлина, гематома) або дегенеративним (хвороба Альцгаймера або Піка) процесом.

Епідуральна гематома

  • Загалом є невідкладним станом.
  • Зазвичай викликана надривом артерії (переважно середньої менінгеальної) унаслідок травми/перелома черепа.
  • Внутрішньочерепна артеріальна кровотеча пов’язана зі значним тиском і рідко асоціюватиметься із хронічною гематомою. Субдуральні гематоми виникають унаслідок травматизації вен і тому можуть бути хронічними.

Інсульт

  • Зазвичай для нього нетипове повільне прогресування симптоматики, ознаки захворювання гострі, з подальшим повільним поліпшенням.
  • КТ дає змогу легко розрізнити ці два стани.