Клінічний випадок 23
18-РІЧНИЙ ЧОЛОВІК ІЗ БОЛЕМ ГОЛОВИ Й АМНЕЗІЄЮ ПІСЛЯ УДАРУ В ГОЛОВУ
СКАРГИ
18-річного студента привезли у шпиталь після епізоду падіння на землю й удару головою під час гри у футбол, після чого був епізод утрати свідомості, що тривав 2 хвилини.
АНАМНЕЗ ХВОРОБИ Й ЖИТТЯ
Після того як хворий прийшов до тями, він скаржився на біль голови і не міг згадати обставин травми. Його товариші стверджують, що відразу після удару пацієнт відзначав труднощі під час ходьби, котрі зменшилися до моменту прибуття в лікарню. Решта – медичний анамнез не обтяжений.
ФІЗИКАЛЬНЕ ОБСТЕЖЕННЯ
АТ – 120/80 мм рт. ст., ЧСС – 92 уд./хв., ЧДР – 16/хв., t – 37,0°С.
НЕВРОЛОГІЧНЕ ОБСТЕЖЕННЯ
Збережена орієнтація у часі, просторі і щодо себе. Результати експрес-дослідження психічного статусу не засвідчили патологічних змін. Решта неврологічного статусу без особливостей.
ДИФЕРЕНЦІАЛЬНА ДІАГНОСТИКА
Найімовірніші розлади, що їх треба припустити: струс або забиття головного мозку, гостра епідуральна гематома, субдуральна гематома.
ІНІЦІАЛЬНА ДІАГНОСТИКА
КТ головного мозку.
РЕЗУЛЬТАТИ ДІАГНОСТИЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
Норма.
ОЦІНКА
Клінічно для струсу головного мозку типові дві важливі ознаки – амнезія й утрата свідомості.
Ретроградну амнезію означують як амнезію щодо подій, які безпосередньо передували травмі. Тривалість періоду відсутності свідомості зазвичай не перевищує 5 хвилин. Якщо він довший, то слід думати про можливість забиття мозку. Тривалість амнезії згрубша пов’язана з тяжкістю ураження – чим сильніше вдарили пацієнта, тим більше він забув. У маленьких дітей при черепно-мозковій травмі інколи спостерігають генералізовані судоми або скороминущу кіркову сліпоту після струсу. Ці стани не є прогностично несприятливими. Гостра субдуральна гематома є станом, потенційно небезпечним для життя, про котрий обов’язково треба пам’ятати. Перші її симптоми з’являються через кілька хвилин або годин після удару.
В 1/3 пацієнтів наявний світлий проміжок. Останній означують як період нормальної орієнтації і збереженого психічного статусу після травми, після чого йде наростання неврологічного дефіциту. Хоча світлий проміжок типовий як для субдуральної, так і епідуральної гематом, він дещо частіший при другій.
ПЛАН ЛІКУВАННЯ
1. Динамічне спостереження за пацієнтом протягом 24 годин після травми.
2. Перевірка неврологічного статусу кожні 3 години.
ДИСКУСІЯ
При черепно-мозкових травмах часто проводять рентгенографію черепа, хоч її цінність нерідко незначна. КТ необхідна лише за наявності вогнищевих симптомів ураження головного мозку, і навіть у такому випадку її результати переважно нормальні. Динамічне спостереження задля виявлення сонливості, блювання і неврологічних ознак необхідно проводити протягом 24 годин після удару.
При струсі головного мозку симптоматика найочевидніша в момент травми, далі настає швидке і стійке поліпшення. Усі стовбурові рефлекси залишаються нормальними, це ж стосується і картини КТ, хоча при патоморфологічному дослідженні виявляють дифузні ураження аксонів. Струс становить 50% усіх черепно-мозкових травм. При виписуванні з лікарні такі хворі не мають ознак залучення нервової системи, хоча потребують 3–6 місяців для повернення до звичного рівня життєвої активності.
Головним у веденні пацієнтів із струсом є спостереження за можливістю виникнення симптомів серйозніших форм черепно-мозкової травми, наприклад субдуральної й епідуральної гематом. Вони розвиваються відносно рідко і спочатку не візуалізуються на КТ, саме тому так важлива пролонгована обсервація неврологічного статусу.
КІНЦЕВИЙ ДІАГНОЗ
Струс головного мозку.
| ОГЛЯД ДИФЕРЕНЦІАЛЬНО-ДІАГНОСТИЧНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ |
|---|
|
Струс головного мозку
Забиття головного мозку
Субдуральна й епідуральна гематома
|
