Зображення 100
ХВОРОБА ВІЛЬСОНА —
ЕВОЛЮЦІЯ МРТ-КАРТИНИ НА ФОНІ ТЕРАПІЇ
17-річний пацієнт звернувся до лікаря з вираженим тремором кінцівок і дистонією стопи, котрі тривають уже 5 років. Поведінкові симптоми відсутні. На МРТ головного мозку виявлено двобічні симетричні гіперінтенсивні зони у шкаралупі, таламусі і стовбурі (рис. А). Діагноз хвороби Вільсона підтверджено на основі наявності кільця Кайзера-Флейшера, цирозу печінки і спленомегалії, низького рівня церулоплазміну сироватки і мутації L1083F/N1270S в гені ATP7B. Пацієнту призначено триєнтин (1500 мг/добу) разом із пропранололом, леводопою і клоназепамом. Через 4 роки симптоматика повністю зникла і контрольна МРТ засвідчила виражений регрес вищеописаних уражень (рис. В), про що наявно мало згадок у літературі. Ці радіологічні дані добре корелюють із клінічними, на основі чого можна припустити повний регрес захворювання на фоні патогенетичної терапії.
Рис. А. Т2-зважені аксіальні МРТ-зображення 5-річної давності демонструють двобічні, симетричні ділянки гіперінтенсивного сигналу в шкаралупі, таламусі, задніх колінах внутрішньої капсули, середньому мозку і мості. Рис. В. Через 4 роки описані ураження відчутно регресували.
За матеріалами таких сайтів:
http://www.med.harvard.edu/AANLIB/home.html
http://library.med.utah.edu/kw/brain_atlas/
http://www.brainexplorer.org/brain_atlas/Brainatlas_index.shtml
http://www.imaios.com/en/e-Anatomy/Head-and-Neck/Brain-neuroanatomy-3D-MR