Зображення 26

ЕНЦЕФАЛОПАТІЯ ВЕРНІКЕ

100

21-річна жінка із шизоафективним розладом і наявністю протягом останніх 4-х місяців дифузного болю в животі, нудоти, блювання і зниження маси тіла більш ніж на 13 кг була госпіталізована з приводу зміни психічного статусу, що наростала протягом останнього тижня. Зі слів родичів, хвора не вживала алкоголю або наркотиків. Фізикальне обстеження — гарячка відсутня, легка тахікардія, пацієнтка сонлива, але реагує на подразники. Орієнтація збережена лише щодо себе, мова дещо змазана. Неврологічний статус — маятникоподібні рухи очей при погляді вгору або вниз, але не вбік, хода атактична. Лабораторні дослідження — натрій, калій, хлориди, креатинін, вітамін В12 у межах норми, негативні результати скринінгу щодо наявності у крові алкоголю або наркотиків. Аналіз ліквору і функціонального стану щитоподібної залози — норма. Негативні результати на наявність порфобіліногену сечі, антинуклеарних антитіл, ВІЛ, важких металів, сифілісу. МРТ головного мозку з рідинно-атенуйованою інверсією засвідчила посилення сигналу від сосочкових тіл і сірої речовини навколо сильвієвого водопроводу (рис. А, стрілки), що також підтверджено при контрастній МРТ у Т1-режимі (рис. В, стрілки). Дані клініки і томографії дали підстави думати про енцефалопатію Верніке. Пацієнтці призначили тіамін, на фоні чого протягом 7 днів зменшилися дезорієнтація, розлади пам’яті і мови, поліпшилися рухи очей. Контрольна МРТ із рідинно-атенуйованою інверсією засвідчила майже повне зникнення патологічних змін у сосочкових тілах і стовбурі мозку (рис. С, стрілки).

Brian Kaineg, Patricia A. Hudrins
Emory University School of Medicine, Atlanta, GA, USA
NEJM 2005, 352 (19)