Зображення 36

ПРОЛАКТИНОМА ГІПОФІЗА

40-річний чоловік, за фахом офісний працівник, поскаржився сімейному лікарю на дивні відчуття в тілі, котрі непокоять його вже тривалий час. Протягом останніх 2–3 років вага пацієнта зросла на 50 кг, він мусить носити туфлі, на 2 розміри більші, ніж раніше. Руки хворого погрубішали. Кілька днів тому він потрапив в автомобільну аварію, оскільки не побачив машину, що наближалася збоку. Чоловік став боятися водити автомобіль, оскільки не довіряє собі, крім того, відзначає постійну втому і труднощі в концентрації уваги. Пацієнту все важче виконувати професійні обов’язки, він заперечує наявність болю голови, імпотенції чи зниження лібідо.

Фізикальні показники — маса 132 кг (кілька років тому 82 кг) при незміненому зрості 193 см. Кисті і стопи непропорційно великі (акромегалія), елементи легкої гінекомастії за відсутності галактореї, при периметрії виявлено чітку бітемпоральну геміанопсію. Лабораторні показники — нормальні рівні кортизолу, АКТГ, тироксину, трийодтироніну, тиреотропіну й результати проби з тиреотропін-вивільняючим гормоном. Рівень тестостерону дуже знижений (50 нг/мл), а пролактину — підвищений (590 мкг/дл). Застосування тиреотропін-вивільняючого гормону спричинило підйом умісту пролактину до 2020 мкг/дл. Ці результати дали підставу запідозрити пролактин-секретуючу аденому гіпофіза з частковим гіпопітуїтаризмом, що стосується гормонів передньої частки, зокрема гонадотропної осі.

При рентгенографії черепа виявили масивне розширення турецького сідла із частковим руйнуванням його спинки і дна. МРТ (див. рис.) засвідчила наявність новотвору розмірами 5 х 5 х 4 см, котрий був занадто великим для транссфеноїдального видалення. Проведено лобно-скроневу краніотомію, при якій виявили тверду пухлину сірувато-жовтого кольору. Остання прилягала до дна середньої черепної ямки, контактувала з термінальною частиною внутрішньої сонної артерії і стискала зоровий перехрест. Гістологічне дослідження підтвердило існування дифузно-проростаючої епітеліальної пухлини без лобулярної структури з ознаками папілярної організації. При імуногістохімічному аналізі виявлено посилену експресію пролактину у 30–40% пухлинних клітин, тоді як дуже невелика кількість із них забарвлювалася на предмет наявності АКТГ, лютеїнізуючого гормону або соматотропіну. Після операції у хворого виник скороминущий нецукровий діабет, котрий коригували ацетатом десмопресину. Недостатність передньої частки гіпофіза персистувала і пацієнту призначили замісне лікування тироксином і гідрокортизоном.

100

Велика пролактинома гіпофіза в 40-річного пацієнта у фронтальному (рис. А і В) і сагітальному (рис. С) зрізах Т1-зважених МРТ-зображень. Зображення В і С одержано після внутрішньовенного введення контрасту. Інтра- та супраселярні елементи пухлини спричиняють розтяг зорового перехресту знизу (рис. А). Наявне виражене контрастне підсилення (рис. В і С). Розміри турецького сідла різко збільшені (рис. С).

За матеріалами таких сайтів:

http://www.med.harvard.edu/AANLIB/home.html

http://library.med.utah.edu/kw/brain_atlas/

http://brainmaps.org/

http://www.loni.ucla.edu/

http://www.brainexplorer.org/brain_atlas/Brainatlas_index.shtml

http://cba.cpmc.columbia.edu/

http://www.imaios.com/en/e-Anatomy/Head-and-Neck/Brain-neuroanatomy-3D-MR