Зображення 44

МОТОРНА АФАЗІЯ (БРОКА)

48-річний банківський працівник із необтяженим медичним анамнезом, перебуваючи на випускному вечорі свого сина, під час танцю раптово відчув утруднення мовлення. Він не міг сформулювати завершене речення, через кілька хвилин відзначивши слабість руки. Його дружина викликала швидку допомогу і доправила пацієнта до шпиталю. При обстеженні у приймальному покої черговий невролог виявив легкий правобічний геміпарез, асиметрію сухожилкових рефлексів і моторну афазію — хворий не міг цілісно говорити, добрати слова до конкретної ситуації, називати предмети й адекватно конструювати речення, на запитання відповідав у телеграфічному режимі й односкладно.

Для з’ясування причин цього стану було проведено доплер-сонографію гілок дуги аорти й МРТ головного мозку. На УЗД засвідчено майже повну оклюзію лівої внутрішньої сонної артерії із розшаруванням. Імовірною причиною був швидкий поворот голови під час танцю (рис. D, E, F). Унаслідок каротидного розшарування розвинулася ішемія лівої (домінантної) півкулі з ураженням зони Брока, що видно на МРТ (рис. A, B, C). Томографія також засвідчила невелику зону ішемії у прецентральній закрутці, що спричинило геміпарез (рис. G, H).

Пацієнту призначено гепарин, до якого згодом додано варфарин. У випадках розшарування сонної артерії антикоагулянтна терапія запобігає подальшій мікроемболізації. Кров’яний згусток у судинній стінці на фоні специфічного лікування із часом зазвичай піддається резорбції, а прохідність артерії відновлюється через 4–6 місяців.

Протягом перебування у шпиталі із хворим працював логопед і фізіотерапевт. На момент виписки геміпарез повністю минув, мова стабілізувалася. Через 6 тижнів пацієнт був практично безсимптомний. Варфарин відмінили після 5 місяців, коли відновлення прохідності внутрішньої сонної артерії підтверджено радіологічно.

img1 img2 img2 img2

Мозковий інфаркт у зоні Брока внаслідок розшарування лівої внутрішньої сонної артерії. Рис. А. На аксіальному дифузно-зваженому зображенні видно інфаркту тканину мозку, котра яскравіша від довколишньої паренхіми. Вона локалізується в центральній ділянці кровопостачання середньо-мозкової артерії, а точніше — нижній лобній закрутці (зона Брока, цитоархітектонічне поле 44). Остання кровопостачається прероландовою артерією. Рис. В. На фронтальному зрізі Т2-зваженого зображення візуалізується гіперінтенсивний сигнал, сумірний з інфарктом у зоні Брока, зокрема у нижній лобній закрутці над сільвієвою борозною. Рис. С. Аксіальне Т2-зважене зображення в режимі FLAIR. Порівняно з довколишніми тканинами ділянка інфаркту виглядає гіперінтенсивною. Рис. D. Контрастна МРТ-ангіографія демонструє виражене зниження кровоплину в лівій внутрішній сонній артерії (стрілка). Рис. Е і F. Аксіальні зображення на рівні 2 шийного хребця в Т1- і Т2-режимі засвідчують існування гіперінтенсивного сигналу, спричиненого інтрамуральною гематомою лівої внутрішньої сонної артерії, що вказує на розшарування останньої (стрілки). Рис. G. На аксіальному дифузно-зваженому зображенні видно другу зону інфаркту в лівій прецентральній закрутці, що кровопостачається прероландовою артерією; клінічно це сумірно із парезом правої руки. Рис. Н. Аксіальне Т2-зважене зображення в режимі FLAIR демонструє зону другого інфаркту як невелику ділянку гіперінтенсивного сигналу.

За матеріалами таких сайтів:

http://www.med.harvard.edu/AANLIB/home.html

http://library.med.utah.edu/kw/brain_atlas/

http://brainmaps.org/

http://www.loni.ucla.edu/

http://www.brainexplorer.org/brain_atlas/Brainatlas_index.shtml

http://cba.cpmc.columbia.edu/

http://www.imaios.com/en/e-Anatomy/Head-and-Neck/Brain-neuroanatomy-3D-MR