Зображення 45

СЕНСОРНА АФАЗІЯ (ВЕРНІКЕ)

55-річна домогосподиня прийшла на контрольний візит до свого сімейного лікаря з приводу персистуючої серцевої аритмії, спричиненої в минулому міокардитом. При проведенні ЕКГ медсестра виявила, що пацієнтка не виконує інструкцій, постійно говорить незрозумілим жаргоном і стає все більш тривожнішою. Черговий невролог при обстеженні окрім очевидних розладів мовлення виявив легкий правобічний геміпарез. Хвору ургентно госпіталізували.

У неврологічному відділі черговий лікар окрім фізикального здійснив нейропсихологічне дослідження. Пацієнтка могла імітувати рухи досліджуючої особи, але вербальне спілкування з нею було практично неможливе унаслідок чіткої жаргонної афазії. Її відповіді на запитання були неадекватні і тривалі, хвора не могла назвати окремі предмети. Якщо її просили щось зробити з допомогою жестів (написати власне ім’я, переписати речення чи письмово помножити кілька чисел), то реакції була негайна і правильна. Цікаво, що хоч пацієнтка могла переписати речення будь-якої довжини і складності, вона була не у стані їх прочитати як уголос, так і про себе.

На МРТ виявили, що причиною афазії і геміпарезу став інфаркт лівої скроневої частки із залученням зони Верніке (рис. A-D). Найбільш ймовірною причиною названого стану могла би стати емболія серцевого генезу беручи до уваги наявність довготривалої аритмії. Черезстравохідна ЕхоКГ підтвердила існування тромботичних вегетацій у лівому передсерді. Хворій призначено гепарин, до якого згодом підключено варфарин, щоб запобігти подальшій мікроемболізації. Її спонтанна мова стала зрозумілішою на фоні інтенсивної роботи логопеда, хоча деякі дефекти (семантична парафазія і порушене розуміння мовлення інших) персистували і після виписки зі шпиталю.

img1

Інфаркт із залученням зони Верніке. Рис. А. На аксіальному дифузно-зваженому зображенні видно інфаркт як зону гіперінтенсивного сигналу в задній ділянці кровопостачання гілок середньо-мозкової артерії, із переважним залученням кутової й надкрайової закруток. Рис. В. Фронтальний зріз Т2-зваженого зображення демонструє інфаркт як гіперінтенсивну зону з фокальним залученням центру Верніке. Рис. С. і D. Аксіальні Т2-зважені зображення в режимі FLAIR. Інфаркт більше залучає кору, ніж глибокі відділи білої речовини. Хоч його верхівка охоплює глибинні відділи тім’яної частки, він дотичний і до постцентральної закрутки, що є причиною геміпарезу. На рис. С видно, що ішемія межує із стінкою бічного шлуночка, при цьому нерідко уражається зорова променистість, отже, можна очікувати, що в пацієнтки можна буде побачити правобічний дефект зорових полів.

За матеріалами таких сайтів:

http://www.med.harvard.edu/AANLIB/home.html

http://library.med.utah.edu/kw/brain_atlas/

http://brainmaps.org/

http://www.loni.ucla.edu/

http://www.brainexplorer.org/brain_atlas/Brainatlas_index.shtml

http://cba.cpmc.columbia.edu/

http://www.imaios.com/en/e-Anatomy/Head-and-Neck/Brain-neuroanatomy-3D-MR