Зображення 65
АТЕРОСКЛЕРОЗ ВНУТРІШНЬОЧЕРЕПНИХ СУДИН
36-річна жінка-правша звернулася у клініку зі скаргами на численні епізоди моторної дисфазії і слабості правої руки. При її обстеженні в лікарні виявлено інфаркт лівої півкулі і стеноз лівої середньомозкової артерії. Пацієнтці призначено клопідогрель, хоч і на ньому вона мала рецидивуючі транзиторні ішемічні атаки в басейні згаданої судини. Результати ангіографії у хворої представлено на рис. 1–3.
Клініко-радіологічним діагнозом в описаному випадку буде атеросклероз внутрішньочерепних судин. Оптимальне лікування таких осіб є предметом дебатів у неврології. Успіхи в медичних технологіях зробили можливими внутрішньочерепну ангіопластику і стентування зон атеросклеротичного стенозу. Попередні дані свідчать, що ці процедури асоціюються із високим рівнем рестенозу стента. Незважаючи на подібне ускладнення, вони є терапевтичним вибором у хворих, резистентних до антитромбоцитарних агентів, а також у безсимптомних пацієнтів із високим ступенем атеросклеротичної оклюзії судин через поганий прогноз первинного й рецидивуючого інсульту лише на фармакологічному лікуванні.
Рисунок 1. Наявний стеноз високого ступеня (65%) у сегменті М1 лівої середньомозкової артерії (стрілка).
Рисунок 2. Виявляють поліпшення стану просвіту судини після ангіопластики (стрілка).
Рисунок 3. Після накладання стента розміром 2,5 х 10 мм відсутні докази резидуального стенозу (стрілка).
За матеріалами таких сайтів:
http://www.med.harvard.edu/AANLIB/home.html
http://library.med.utah.edu/kw/brain_atlas/
http://www.brainexplorer.org/brain_atlas/Brainatlas_index.shtml
http://www.imaios.com/en/e-Anatomy/Head-and-Neck/Brain-neuroanatomy-3D-MR
