Зображення 8

РОЗШАРОВУЮЧА АНЕВРИЗМА ЗАДНЬОМОЗКОВОЇ АРТЕРІЇ

100

43-річний чоловік звернувся до лікаря із гостровиниклою правобічною геміанестезією, котра захопила і праву половину обличчя. За шість тижнів до того він відзначав помірний біль у потилиці, котрий тривав 3 дні. Дифузно-зважена МРТ головного мозку засвідчила лівобічну зону обмеженої дифузії в таламусі (рис. А, стрілка), сумірну з гострим інфарктом у ділянці кровопостачання задньої ворсинчастої артерії. На МРТ у Т2-режимі, МРТ-ангіограмі і КТ-ангіограмі (рис. В, С і D) виявлено розширення лівої задньомозкової артерії з подвійним просвітом — циркулюючим (рис. В, С і D, нижні стрілки) і нециркулюючим (рис. В, С і D, верхні стрілки), розділеними клаптем інтими (рис. В, головки стрілок), на основі чого можна думати про розшаровуючу аневризму. Ангіографія підтвердила такий діагноз (рис. Е, стрілки). Пацієнт не згадував про якісь специфічні фактори ризику (наприклад, травму) цього стану. Неускладнена оклюзія аневризми і прохідної задньомозкової артерії була досягнута з допомогою ендоваскулярного втручання (рис. F). Через кілька тижнів після того розвинулися прогресуючі неболючі парестезії у правій половині тіла, котрі персистували й через 1 рік (при контрольному візиті до лікаря). Розшаровуючі внутрішньочерепні аневризми зазвичай проявляються інфарктами мозку (внаслідок стенозу або емболії) або субарахноїдальним крововиливом (внаслідок розриву). Терапевтичними можливостями залишаються консервативні (антитромбоцитарні препарати, антикоагулянти), хірургічні або ендоваскулярні. Оклюзія з лікувальною метою задньомозкової артерії дистальніше перфоруючих артерій, що постачають кров’ю таламус і стовбур мозку, часто добре переноситься унаслідок колатерального кровоплину.

Dimitri Renard, Didier Milhaud
Hopital Gui de Chauliac, Monpellier, France
NEJM 2007, 357 (24)