МЕДИЦИНА, ЯКА БАЗУЄТЬСЯ НА ДОКАЗАХ

Порушення сну при ринологічних захворюваннях

Порушення сну — суттєва проблема в пацієнтів із запальними хворобами верхніх дихальних шляхів. У сучасному огляді пацієнтів з алергічним ринітом 68% респондентів із цілорічним алергічним ринітом (ЦАР) та 48% пацієнтів із сезонним алергічним ринітом (САР) повідомляли, що їх захворювання порушує сон. Про порушення сну також повідомляли пацієнти з синуситом та поліпозом носа. Розлади сну можуть бути спричинені симптомами цих хвороб, особливо закладеністю носа, а також основним патологічним процесом, зокрема вивільненням запальних медіаторів.

Закладеність носа — провідний і докучливий симптом запальних захворювань верхніх дихальних шляхів. Це основний симптом при алергічному риніті, особливо у пацієнтів з ЦАР. Симптоми синуситу та поліпозу носа подібні, а закладеність носа є ключовою ознакою, яка супроводжується виділеннями з носа, болем обличчя та порушеннями нюху. При хронічному синуситі закладеність носа, як звичайно, є найпоширенішим основним симптомом. Типові проблеми, пов’язані зі сном, при алергічному риніті, синуситі та поліпозі носа включають порушення дихання під час сну, зупинки дихання (апное) під час сну та хропіння; усі ці симптоми асоціюються з закладеністю носа.

Запальні захворювання верхніх дихальних шляхів є найпоширенішими серед населення, тому порушення сну, які асоціюються з цими хворобами, імовірно, є поширеною проблемою. Наприклад, вважають, що алергічний риніт трапляється аж у 40% популяції, і його поширеність продовжує зростати. Синусит також дуже поширений, у США він уражає приблизно 15% осіб загальної популяції щороку. У Німеччині гострий синусит діагностували 6,3 млн. разів, а хронічний синусит — 2,6 млн. разів за період від липня 2000 року до липня 2001 року. Поширеність поліпозу носа нижча, європейські дослідження засвідчили, що поліпи носа наявні у 2,1–4,3% осіб.

Якість життя пацієнтів також суттєво порушена при алергічному риніті, синуситі та поліпозі носа, що підтверджене спеціальними опитуваннями. Таке порушення якості життя частково може бути наслідком порушень сну. Поліпоз носа асоціюється з найгіршою якістю життя пацієнтів, імовірно, внаслідок наявності найбільшої закладеності носа.

Доведено, що лікування, яке полегшує симптоми алергічного риніту, синуситу та поліпозу носа (особливо носове дихання), поліпшує сон таких пацієнтів і якість життя.

Порушення сну при алергічному риніті, синуситі та поліпозі носа

Запальні захворювання верхніх дихальних шляхів асоціюються з проблемами сну, сонливістю вдень та втомлюваністю. Симптоми алергічного риніту, особливо закладеність носа, негативно впливає на сон, а ступінь порушення сну навіть застосовують у рекомендаціях ARIA (Allergic Rhinitis and its Impact on Asthma) для визначення важкості захворювання (табл. 1).

До розладів сну, що асоціюються з алергічним ринітом, належать порушене дихання під час сну (діапазон від хропіння до обструктивного синдрому апное вві сні та/або гіпопное) та мікропробудження, хоча не всі вважають, що алергічний риніт не є основним фактором ризику для обструктивного синдрому апное вві сні (ОСАВС). Пацієнти з частими нічними симптомами риніту більш імовірно мають надмірну сонливість вдень (НСВ) або постійний сон, який не дає відпочинку, ніж ті, які рідко мають нічні симптоми або взагалі їх не мають. Дослідження в дітей засвідчили, що алергічний риніт асоціюється з хропінням. У дослідженні пацієнтів із бронхіальною астмою наявність супутнього алергічного риніту була пов’язана з утрудненням засинання та сонливістю вдень.

Хоча порушення сну менше вивчені в пацієнтів з поліпозом носа та синуситом, ці захворювання асоціюються з розладами сну та надмірною втомлюваністю. У популяційному дослідженні пацієнти з поліпозом носа мали у 2 рази вищий ризик розладів сну, ніж група контролю, а про хропіння повідомляли набагато більше пацієнтів у групі поліпозу носа. Дослідження амбулаторних пацієнтів виявило підвищену поширеність синуситу в пацієнтів із нез’ясованою надмірною втомлюваністю, ніж у пацієнтів без неї. Тому порушення сну є важливою проблемою у пацієнтів із запальними захворюваннями верхніх дихальних шляхів.

Механізми порушення сну

Виявлення механізмів, які залучені в порушення сну при алергічному риніті, синуситі та поліпозі носа, важливе для пошуку шляхів подолання цієї проблеми. Наприклад, надмірна втомлюваність удень у пацієнтів з алергічним ринітом може бути наслідком порушення сну, спричиненого закладеністю носа чи іншими симптомами, або ж бути наслідком самої хвороби. Сучасні докази наводять на думку, що симптоми (особливо закладеність носа) та основні патофізіологічні зміни сприяють погіршенню якості сну при цих запальних захворюваннях.

Закладеність носа — поширений та докучливий симптом алергічного риніту, синуситу та поліпозу носа. Вона виникає тоді, коли кавернозні тканини носових раковин збільшуються в об’ємі внаслідок розширення ємнісних судин. Закладеність носа зменшує внутрішній об’єм порожнини носа, внутрішній діаметр носа, збільшує опірність носовому потоку повітря та призводить до обструкції носа. Крім суб’єктивної клінічної оцінки важкості закладеності носа, ступінь закладеності (прохідність носа) можна оцінити об’єктивно вимірюванням носового потоку (метод пікового носового інспіраторного потоку), вимірюванням опірності/провідності дихальних шляхів (риноманометрія) та акустичною ринометрією (оцінює об’єм та ділянки порожнини носа шляхом аналізу відбитих звукових хвиль) (табл. 2).

Закладеність носа часто погіршується вночі і рано-вранці. Хоча закладеність носа має тенденцію до погіршення при ляганні горизонтально, фізіологічне нічне зниження сироваткового рівня кортизолу, імовірно, сприяє погіршенню носового дихання вночі. У пацієнтів з астмою нижчі концентрації кортизолу асоціюються з більшою обструкцією дихальних шляхів, особливо вночі. Велике дослідження у пацієнтів з алергічним ринітом підтверджує, що закладеність носа погіршується вночі з піком погіршення приблизно о 6 год. ранку і має чіткі великоамплітудні циркадні варіації (рис. 1). Це може пояснити, чому пацієнти з закладеністю носа внаслідок запальних захворювань носа часто скаржаться, що вони мають утруднення сну вночі та відчуття втомлюваності протягом дня.

Результати інтернет-опитування 2355 осіб з алергічним ринітом або батьків дітей з алергічним ринітом підтверджують ці знахідки. Із 85% респондентів (або їх дітей), які мають закладеність носа, 40% розцінюють закладеність носа як важку, і це становить найбільшу частку порівняно з іншими симптомами алергічного риніту (рис. 2). Приблизно половина респондентів вказали, що закладеність була найбільш докучливим симптомом і що закладеність носа більше непокоїла їх протягом ночі й утруднювала їм засинання (рис. 3). Мало того, 20% дорослих також повідомляли, що їхня закладеність носа впливала на їхнього партнера або чоловіка/дружину. Цей вплив був виражений тим більше, чим більше виражена була закладеність носа. Огляд демонструє, що закладеність носа має негативний вплив на емоції та спроможність виконувати щоденну активність. Цей вплив частково може бути наслідком впливу закладеності носа на сон.

Дослідження лікування закладеності носа, яка асоціюється з алергічним ринітом, наводять на думку, що вона є істотною причиною порушення сну та надмірної втомлюваності вдень. Дослідження з використанням об’єктивної оцінки сну вказують, що закладеність носа у пацієнтів з алергічним ринітом асоціюється зі зростанням кількості мікропробуджень та епізодів апное. При розробленні та впровадженні Питальника якості життя вночі при ринокон’юнктивіті (Nocturnal Rhinoconjunctivitis Quality of Life Questionnaire (NRQLQ) засвідчено, що закладеність носа та відчуття важкості у проекції приносових пазух належать до найбільш докучливих симптомів у пацієнтів із ринокон’юнктивітом, які мають порушення сну.

Закривання носа в дорослих осіб призводить до появи апное вві сні та епізодичних пробуджень, а закладеність носа при риніті та інших хворобах верхніх дихальних шляхів може спричинити або погіршити порушення сну, зокрема обструктивний синдром апное вві сні. У пацієнтів з алергічним ринітом збільшення закладеності носа асоціюється з погіршенням апное вві сні. Засвідчено, що пацієнти з ОСАВС мають більший ризик ЦАР, ніж хронічних обструктивних захворювань легень.

Популяційне дослідження (n = 4927), яке вивчало роль гострої та хронічної закладеності носа на розлади дихання під час сну, виявило осіб з анамнезом закладеності носа та проблемами сну. Такі пацієнти з нічними симптомами риніту більш імовірно повідомляли про постійне хропіння, постійний сон, що не давав відпочинку, та надмірну втомлюваність удень, порівняно з пацієнтами, які рідко мали нічні симптоми або ж узагалі їх не мали. Пацієнти з закладеністю носа внаслідок алергічного риніту в 1,8 разу більш імовірно мали помірні або важкі розлади дихання під час сну, ніж пацієнти з алергічним ринітом без закладеності носа.

Роль закладеності носа як фактору ризику постійного хропіння підтверджено в популяційному когортному дослідженні (n = 4916). Перехід на змішане рото-носове дихання, яке виникає в результаті закладеності носа, може бути ключовим фактором, що погіршує роботу дихальних шляхів та призводить до розладів дихання. Рекомендують враховувати лікування закладеності носа у пацієнтів з порушеннями дихання під час сну разом із іншими видами хірургічного та нехірургічного лікування. Засвідчено, що ринорея також може бути докучливою у пацієнтів з алергічним ринітом і порушувати сон. В огляді дітей з розладами сну респіраторні симптоми розцінено як фактори ризику щодо розладів засинання та підтримання сну, хропіння та НСВ.

Запальні медіатори, такі як гістамін та цитокіни, які вивільняються під час алергічних реакцій, можуть прямо впливати на центральну нервову систему, що ще більше порушує сон та посилює втомлюваність чи сонливість удень. Гістамін залучений у регулювання циклу “сон-просинання” та у процес пробуджень. Вищі рівні інтерлейкінів ІЛ-1бета, ІЛ-4 та ІЛ-10 у пацієнтів-алергіків корелює з підвищенням затримки періоду швидких рухів очей під час сну (rapid eye movement (REM)), зменшенням часу REM-періоду сну та зменшенням затримки початку сну. Оскільки важливою є відновлювальна функція REM-періоду сну, то її порушення може сприяти втомлюваності вдень, утрудненню концентрації уваги та гіршому виконанню завдань в осіб з алергічним ринітом. Запальні клітини та медіатори проявляють циркадні варіації з піком концентрації в ранні ранкові години. Це може пояснити більшу вираженість симптомів алергічного риніту перед просинанням та те, чому відзначають їх сильний вплив на сон. Оскільки запальні медіатори є ключовим компонентом хвороби при синуситі та поліпозі носа, то вони також, імовірно, відіграють роль у порушенні сну.

Порушення сну та якість життя

Вплив порушень сну на якість життя вивчали у пацієнтів з алергічним ринітом та в загальній популяції. Знахідки з цих досліджень можна, очевидно, перенести на порушення сну в пацієнтів з синуситом та поліпозом носа.

В осіб із алергічним ринітом порушена когнітивна функція та знижена працездатність і виконавська здатність. Алергічний риніт може впливати на здатність дітей до навчання та виконавську здатність у школі, а також спричинювати сонливість та нездатність концентруватися в дітей. Такі ефекти можуть бути прямим наслідком алергічних симптомів, проте, імовірно, вони погіршуються порушеннями сну.

Розлади дихання під час сну та порушення сну прямо асоціюються зі зниженою якістю життя в загальній популяції, тоді як експериментально індукований переривчастий сон у здорових осіб асоціюється з порушенням психічної гнучкості та уважності, збільшенням сонливості вдень та порушенням настрою. Підлітки з алергічним ринітом не отримують доброго нічного сну та мають проблеми з навчанням у школі, а діти з ринітом та хропінням мають гіршу успішність у школі, порівняно з контрольною групою.

Огляд осіб з алергічним ринітом чи кропив’янкою в 5 європейських країнах засвідчив: суттєва частка пацієнтів повідомляла, що вони недостатньо висипляються, щоб відчувати себе відпочилими вранці. З таких пацієнтів 29–79% та 28–56% (залежно від країни) охарактеризували цю проблему як виснажливу або вкрай виснажливу, відповідно. Про втомлюваність удень, утруднення концентрації уваги та порушену психомоторну виконавську здатність часто повідомляли пацієнти з алергічним ринітом. Це може знижувати їх здатність виконувати фізичні та соціальні завдання щодня. Інтернет-опитування 1322 осіб, які повідомляли про риніт, виявив, що і ЦАР, і САР порушували сон (68% та 51% респондентів, відповідно) та їх щоденне життя (58% та 48%, відповідно). Розлади сну, які виявляють у пацієнтів з алергічним ринітом, асоціюються з погіршеним психологічним самопочуттям.

Дослідження суб’єктивних і об’єктивних оцінок порушень сну та їх впливу на якість життя пацієнта проявили значення цих проблем для пацієнта з запальними захворюваннями носа. Більшість досліджень впливу алергічного риніту, синуситу та поліпозу носа на сон застосовували суб’єктивні методи, такі як питальники (табл. 3) або щоденне визначення балів симптомів, проблем сну, сонливості вдень та втомлюваності.

* Включає оцінку параметрів сну.

Специфічні щодо захворювання питальники якості життя, такі як RQLQ, включають групу, яка вимірює вплив хвороби та/або лікування на сон. Такі питальники зосереджують увагу на проблемах, з приводу яких пацієнт звертається за допомогою, і тому є більш чутливими щодо змін якості життя пацієнта, ніж загальні питальники стану здоров’я. NRQLQ оцінює функціональні порушення, які найбільш проблематичні для пацієнта з нічними симптомами, включаючи проблеми сну, симптоми під час сну, пробудження вранці та проблеми вранці після пробудження.

Специфічні щодо захворювання методи оцінки якості життя при синуситі та поліпозі носа включають Rhinosinusitis Outcome Measure-31 (RSOM-31), Sino-Nasal Outcome Test-20 (SNOT-20), який є модифікованою версією RSOM-31; Chronic Sinusitis Survey та Rhinosinusitis Disability Index. У пацієнтів із синуситом порушення сну належить до найбільш важливих проблем у питальнику RSOM-31. До загальних питальників, які оцінюють сонливість удень та якість сну, належать Epworth Sleepiness Scale, Pittsburgh Sleep Quality Index, Calgary Sleep Apnea Quality of Life Index та University of Pennsylvania Functional Outcomes of Sleep Questionnaire. Низька чутливість може обмежувати їх застосування в оцінці легких-помірних розладів сну при запальних захворюваннях верхніх дихальних шляхів.

Тільки кілька досліджень об’єктивно оцінювали сон із застосуванням полісомнографії. В одному з досліджень 25 пацієнтів з ЦАР і 25 здорових осіб спостерігали 2 послідовні ночі з використанням полісомнографії перед сезоном пилкування та після нього. Засвідчено статистично суттєву різницю між двома групами щодо параметрів сну, включаючи зростанні індексу апное (кількість апное за 1 годину), індексу гіпопное (кількість гіпопное за 1 годину), індексу апное-гіпопное, часу хропіння, кількості REM-періоду сну та періоду латентності сну. Дослідження засвідчило статистично суттєве підвищення сонливості вдень (оціненої суб’єктивно за шкалою Epworth) у пацієнтів з САР порівняно зі здоровими особами.

Ефект лікування

Лікування, яке усуває закладеність носа, може зменшити порушення сну та сонливість удень і таким чином поліпшити якість життя пацієнта. Не всі види лікування алергічного риніту, синуситу та поліпозу носа ефективні в цьому аспекті.

Седативні антигістамінні препарати протипоказані пацієнтам, які мають сонливість удень, втомлюваність та функціональні порушення. Їх слід уникати більшості пацієнтів з алергічним ринітом, синуситом і поліпозом носа. Неседативні антигістамінні препарати широко застосовують для лікування алергічного риніту, вони полегшують такі симптоми, як ринорея, чхання та свербіння, проте мають менший вплив на закладеність носа. Однак деякі дослідження засвідчили поліпшення сну та якості життя після лікування пероральними або місцевими антигістамінними препаратами.

Пероральні деконгестанти зменшують закладеність носа, проте можуть мати негативний побічний ефект на сон унаслідок своїх стимулюючих властивостей та високої імовірності появи системних побічних ефектів, таких як тахікардія та затримка сечі. Місцеві деконгестанти поліпшують сон у пацієнтів із закладеністю носа, проте, оскільки відомий високий ризик розвитку медикаментозного риніту (“рикошетна” закладеність), їх не слід застосовувати протягом тривалого періоду.

Антихолінергічний препарат іпратропіуму бромід не вважають ефективним у полегшенні закладеності носа, хоч є повідомлення про поліпшення сну та якості життя після лікування цим препаратом. Антагоністи лейкотрієнових рецепторів або комбіновані препарати (антигістамінний препарат + антагоністи лейкотрієнових рецепторів) мають певну ефективність щодо поліпшення сну та якості життя у пацієнтів з алергічним ринітом та розладами дихання під час сну. Ендоназальні кортикостероїди, які полегшують закладеність носа та інші симптоми алергічного риніту, вважають препаратами першого ряду при домінуванні закладеності носа.

При поліпозі носа хірургічне лікування, пероральні кортикостероїди та комбінація пероральних та ендоназальних кортикостероїдів полегшують симптоми та поліпшують якість життя пацієнта. Рецидиви поліпів після хірургічного видалення є частим явищем і тому операція забезпечує тільки тимчасовий ефект, тому медикаментозному лікуванню ендоназальними кортикостероїдами слід віддавати перевагу там, де тільки це можливо.

Місцеві кортикостероїди та хірургічне лікування полегшують симптоми, включаючи закладеність носа, та якість життя у пацієнтів із хронічним синуситом.

Ендоназальні кортикостероїди зменшують носові симптоми, зокрема закладеність носа, при алергічному риніті, синуситі та поліпозі носа. Не всі ендоназальні кортикостероїди зменшують закладеність носа при алергічному риніті. Наприклад, доведено, що мометазону фуроату назальний спрей (МФНС) ефективний проти закладеності носа і при синуситі, і при поліпозі носа, і при САР, і при ЦАР. Поліпшення носового дихання при лікуванні МФНС супроводжується збільшенням носового повітряного потоку, що підтверджено об’єктивно у пацієнтів з алергічним ринітом та в дорослих із двобічним поліпозом носа.

Усунення закладеності носа за допомогою ендоназальних кортикостероїдів може мати позитивний вплив на сон, може зменшувати сонливість удень та поліпшувати якість життя у пацієнтів із запальними захворюваннями носа. При ЦАР ендоназальні кортикостероїди зменшують закладеність носа, суб’єктивну денну сонливість та втомлюваність, а також поліпшують якість сну та якість життя пацієнта. З’ясовано, що лікування ендоназальними кортикостероїдами поліпшує якість життя (включаючи концентрацію уваги та успішність у школі) у школярів із ринітом або синуситом. Ендоназальний кортикостероїд флунізолід суб’єктивно зменшує закладеність носа та проблеми сну в пацієнтів з ЦАР порівняно з плацебо, хоча втомлюваність і сонливість удень суттєво не поліпшилися. Берлін та співпр. виявили, що флунізолід більшою мірою, ніж носовий спрей ацеластину (місцевий Н1-блокатор) поліпшував носове дихання, сон і зменшував сонливість удень у пацієнтів з ЦАР. В іншому дослідженні пацієнтів з ЦАР ендоназальний флутиказону пропіонат поліпшував сон (суб’єктивна оцінка), хоча й статистично несуттєво.

Результати досліджень вказують, що ендоназальні кортикостероїди поліпшують якість життя пацієнтів із алергічним ринітом. Засвідчено, що беклометазону дипропіонат зменшує закладеність носа та поліпшує якість життя у дітей із цілорічним алергічним чи неалергічним ринітом, зменшуючи негативний вплив ринореї на настрій, концентрацію уваги у школі, а також на сон. Два дослідження пацієнтів з алергічним ринітом засвідчили, що тріамцинолону ацетонід зменшує закладеність носа та поліпшує якість життя (включаючи сон), що підтверджено за допомогою питальників RQLQ, NRQLQ та Pittsburgh Sleep Quality Index.

Мометазону фуроату назальний спрей* (МФНС) поліпшує сон і якість життя в пацієнтів із синуситом і поліпозом носа. У пацієнтів із гострим синуситом МФНС 200 мкг двічі на день суттєво поліпшує якість життя (оцінено SNOT-20) порівняно з плацебо. Найбільша різниця щодо поліпшення досягнута за параметром “нічні пробудження”. У великому багатоцентровому, рандомізованому, подвійному сліпому дослідженні МФНС 200 мкг один раз на день у дорослих з легким-помірним поліпозом носа набагато більше пацієнтів групи МФНС порівняно з плацебо досягли поліпшення дихання, сну та щоденної активності.

Ці знахідки наводять на думку, що лікування носових симптомів алергічного риніту, синуситу та поліпозу носа (зокрема закладеності носа) може усунути порушення сну та поліпшити якість життя пацієнтів. Докази такої гіпотези ґрунтуються переважно на суб’єктивній оцінці з досліджень, у яких оцінка сну була вторинною кінцевою точкою. Тому необхідні великі, добре сплановані клінічні дослідження для оцінки дії ендоназальних кортикостероїдів при запальних захворюваннях носа та порушеннях якості сну, втомлюваності та сонливості вдень і погіршеної працездатності вдень.

Висновки

Порушення сну, які асоціюються з алергічним ринітом, синуситом і поліпозом носа, можуть мати суттєвий вплив на якість життя пацієнта. Закладеність носа, один із найчастіших і докучливих симптомів цих хвороб, вважають основною причиною порушень сну та розладів дихання під час сну. Сучасні дослідження наводять на думку, що поганий сон при закладеності носа є важливою метою лікування.

Лікування ендоназальними кортикостероїдами істотно зменшує закладеність носа при алергічному риніті та поліпшує стан пацієнтів із синуситом і поліпозом носа. Дані клінічних досліджень ендоназальних кортикостероїдів свідчать, що зменшення закладеності носа загалом поліпшує сон, зменшує втомлюваність удень та поліпшує якість життя.

Для з’ясування справжнього потенціалу ендоназальних кортикостероїдів поліпшувати сон, якість життя у пацієнтів із запальними захворюваннями носа необхідні подальші дослідження. Такі дослідження мали б використовувати параметри сну як первинні точки ефективності, а також застосовувати об’єктивні методи оцінки параметрів сну.

Підготував Федір Юрочко

При підготовці статті використано такі матеріали:

• 1. Alobid I, Benítez P, Bernal-Sprekelsen M, et al. Nasal polyposis and its impact on quality of life: comparison between the effects of medical and surgical treatments. Allergy 2005;60:452-8.
• 2. American Academy of Allergy, Asthma and Immunology. The Allergy Report. Available at: http://www.theallergyreport.com/reportindex.html [Accessed April 20, 2006].
• 3. Bachert C, Meltzer EO, Staudinger H, et al. Effect of mometasone furoate on the health-related quality of life of patients with acute rhinosinusitis. Presented at: World Allergy Congress; June 26-July 1, Munich, Germany; 2005.
• 4. Bachert C, van Cauwenberge P, Khaltaev N. Allergic Rhinitis and its Impact on Asthma (ARIA). In collaboration with the World Health Organization. Executive summary of the workshop report. December 7–10, 1999; Geneva, Switzerland. Allergy 2002;57:841-55.
• 5. Bende M, Carrillo T, Vóna I, et al. A randomized comparison of the effects of budesonide and mometasone furoate aqueous nasal sprays on nasal peak flow rate and symptoms in perennial allergic rhinitis. Ann Allergy Asthma Immunol 2002;88:617-23.
• 6. Bhattacharyya N. The economic burden and symptom manifestations of chronic rhinosinusitis. Am J Rhinol 2003;17:27-32.
• 7. Blaiss MS. Quality of life in allergic rhinitis. Ann Allergy Asthma Immunol 1999;83:449-54.
• 8. Bousquet J, van Cauwenberge P, Khaltaev N, ARIA Workshop Group. World Health Organization: Allergic Rhinitis and its Impact on Asthma (ARIA). J Allergy Clin Immunol 2001;108:S147-S334.
• 9. Craig T. J., Ferguson B. J., Krouse J. H. Sleep impairment in allergic rhinitis, rhinosinusitis, and nasal polyposis. American Journal of Otolaryngology–Head and Neck Medicine and Surgery (2008) [друкується].
• 10. D’Alonzo GE. Scope and impact of allergic rhinitis. J Am Osteopath Assoc 2002;102:S2-S6.
• 11. Ferguson BJ. Influences of allergic rhinitis on sleep. Otolaryngol Head Neck Surg 2004;130:617-29.
• 12. Fisher L, Ghaffari G, Davies M, et al. Effects of poor sleep in allergic rhinitis. Curr Opin Allergy Clin Immunol 2005;5:11-6.
• 13. Flemons WW, Tsai W. Quality of life consequences of sleepdisordered breathing. J Allergy Clin Immunol 1997;99:S750-6.
• 14. Fokkens W, Lund V, Bachert C, et al, for EAACI: EAACI position paper on rhinosinusitis and nasal polyps. Executive summary. Allergy 2005;60:583-601.
• 15. Gawchik S, Goldstein S, Prenner B, et al. Relief of cough and nasal symptoms associated with allergic rhinitis by mometasone furoate nasal spray. Ann Allergy Asthma Immunol 2003;90:416-21.
• 16. Kenny TJ, Duncavage J, Bracikowski J, et al. Prospective analysis of sinus symptoms and correlation with paranasal computed tomography scan. Otolaryngol Head Neck Surg 2001;125:40-3.
• 17. Lack G. Pediatric allergic rhinitis and comorbid disorders. J Allergy Clin Immunol 2001;108:S9-S15.
• 18. Majani G, Baiardini I, Giardini A, et al. Health-related quality of life assessment in young adults with seasonal allergic rhinitis. Allergy 2001;56:313-7.
• 19. Mandl M, Nolop K, Lutsky BN. 194–079 Study Group: comparison of once daily mometasone furoate (Nasonex) and fluticasone propionate aqueous nasal sprays for the treatment of perennial rhinitis. Ann Allergy Asthma Immunol 1997;79:370-8.
• 20. Martin SE, Engleman HM, Deary IJ, et al. The effect of sleep fragmentation on daytime function. Am J Respir Crit Care Med 1996;153:1328-32.
• 21. Martin SE, Wraith PK, Deary IJ, et al. The effect of nonvisible sleep fragmentation on daytime function. Am J Respir Crit Care Med 1997;155:1596-601.
• 22. Meltzer EO, Bachert C, Staudinger H. Treating acute rhinosinusitis: comparing efficacy and safety of mometasone furoate nasal spray, amoxicillin, and placebo. J Allergy Clin Immunol 2005;116:1289-95.
• 23. Meltzer EO, Staudinger H, Bloom M, et al. Efficacy of once-daily mometasone furoate in patients with seasonal allergic rhinitis and severe nasal congestion. Presented at: World Allergy Congress; June 26-July 1, Munich, Germany; 2005 [abstr 710].
• 24. Meltzer EO, Stjarne P, Bloom M, et al. Efficacy and safety of oncedaily mometasone furoate in patients with nasal polyposis. Presented at:World Allergy Congress; June 26-July 1, Munich, Germany; 2005.
• 25. Meltzer EO. Quality of life in adults and children with allergic rhinitis. J Allergy Clin Immunol 2001;108:S45-S53.
• 26. Millman RP, Acebo C, Rosenberg C, et al. Sleep, breathing, and cephalometrics in older children and young adults. Part II—response to nasal occlusion. Chest 1996;109:673-9.
• 27. Nayak AS, Settipane GA, Pedinoff A, et al, Nasonex Sinusitis Group. Effective dose range of mometasone furoate nasal spray in the treatment of acute rhinosinusitis. Ann Allergy Asthma Immunol 2002;89:271-8.
• 28. Radenne F, Lamblin C, Vandezande LM, et al. Quality of life in nasal polyposis. J Allergy Clin Immunol 1999;104:79-84.
• 29. Rappai M, Collop N, Kemp S. The nose and sleep-disordered breathing. What we know and what we do not know. Chest 2003;124:2309-23.
• 30. Salib RJ, Drake-Lee A, Howarth PH. Allergic rhinitis: past, present and the future. Clin Otolaryngol 2003;28:291-303.
• 31. Simons FE. Learning impairment and allergic rhinitis. Allergy Asthma Proc 1996;17:185-9.
• 32. Spaeth J, Klimek L, Mosges R. Sedation in allergic rhinitis is caused by the condition and not by antihistamine treatment. Allergy 1996;51:893-906.
• 33. Suratt PM, Turner BL,Wilhoit SC. Effect of intranasal obstruction on breathing during sleep. Chest 1986;90:324-9.
• 34. Thompson AK, Juniper E, Meltzer EO. Quality of life in patients with allergic rhinitis. Ann Allergy Asthma Immunol 2000;85:338-48.
• 35. Young T, Finn L, Palta M. Chronic nasal congestion at night is a risk factor for snoring in a population-based cohort study. Arch Intern Med 2001;161:1514-9.