Кардіологія

Кардіологія (1996–1998)

• Тактика обстеження та лікування хворих з серцевою недостатністю (т. 1, ч. 1, с. 3-16)
• Виявлення причин непритомності (т. 1, ч. 1, с. 34-43)
• Нові терапевтичні підходи при гіпертонічній хворобі (т. 2, ч. 1, с. 27-31)
• Клапанні вади серця (т. 2, ч. 1, с. 34-39)
• Антагоністи кальцію: підстави для тривоги і нові сподівання (т. 2, ч. 3, с. 138-140)
• Диференціальна діагностика ревматизму (т. 2, ч. 3, с. 166-169)
• Значення гіполіпідемічних засобів при атеросклерозі (т. 2, ч. 4, с. 179-184)
• Соталол: нове захоплення чи реальний поступ у лікуванні аритмії серця? (т. 2, ч. 4, с. 226-228)
• Майбутнє значення лозартану (т. 2, ч. 5, с. 243-245)
• Невідкладні стани в дитячій кардіології (т. 2, ч. 5, с. 266-270 і т. 2, ч. 6, с. 310-313)
• Ніфедипін при артеріальній гіпертензії: що нового? (т. 2, ч. 5, с. 278-284)
• Кардіопротекторна дія інгібіторів АПФ (т. 2, ч. 6, с. 289-304)
• Вплив амлодипіну на захворюваність і смертність при ХСН (т. 2, ч. 6, с. 320-321)
• ІХС: діагностичні методи для оцінки ризику ІМ (т. 3, ч. 1, с. 35-41)
• Вплив дигоксину на смертність і захворюваність у пацієнтів з ХСН (т. 3, ч. 2, с. 67-69)
• Артеріальна гіпертензія в літніх людей: парадигма застосування амлодипіну (т. 3, ч. 3, с. 140-146)
• Майбутнє лікування серцевої недостатності: інгібітори АПФ чи антагоністи рецепторів ангіотензину II? (т. 3, ч. 4, с. 157-159)
• Діагностика та лікування ХСН (робоча група з серцевої недостатності Європейського товариства кардіологів) (т. 3, ч. 4, с. 174-183 і т. 3, ч. 5, с. 220-231)
• Рецептори ангіотензину-II: клінічне застосування (т. 3, ч. 5, с. 215-219)
• Лікування серцевої недостатності (т. 3, ч. 5, с. 220-231 і т. 3, ч. 6, с. 303-313)
• Задишка, яка виникла раптово: причина серцева, легенева чи обидві? (т. 3, ч. 5, с. 244-248)
• Сучасне лікування гострого інфаркту міокарда (т. 3, ч. 6, с. 274-285)
• Лікування легкої та помірної артеріальної гіпертензії еналаприлом (т. 3, ч. 6, с. 317-324)
• Ведення хворих з миготливою аритмією (т. 4, ч. 1, с. 13-18 і т. 4, ч. 2, с. 63-72)
• Профілактичне та лікувальне застосування інгібіторів АПФ (т. 4, ч. 3, с. 128-135)
• Тягар смертності від серцево-судинних захворювань в Європі та Україні (т. 4, ч. 3, с. 149-159)
• Шляхи зменшення ризику при ІХС та інших судинних захворюваннях: рекомендації АКА (т. 4, ч. 4, с. 167-173)
• Чому доцільно проводити замісну гормональну терапію (т. 4, ч. 4, с. 185-192)
• Клінічна фармакокінетика ніфедипіну: особливості застосування в літніх пацієнтів (т. 4, ч. 4, с. 193-195)
• Захист серця та судин за допомогою інгібіторів АПФ: докази і застосування в клінічній практиці (т. 4, ч. 5, с. 237-240)
• Ендокардит: сучасні рекомендації з профілактики, діагностики і лікування (т. 4, ч. 5, с. 254-260 і т. 4, ч. 6, с. 350-356)
• Лікування стабільної стенокардії: рекомендації ЄТК (т. 4, ч. 5, с. 263-272; т. 4, ч. 6, с. 328-337 і т. 5, ч. 1, с. 37-43)
• Вплив симвастатину на ризик виникнення СН у пацієнтів з ІХС (т. 4, ч. 6, с. 307-309)
• Лікування резистентної гіпертензії (т. 4, ч. 6, с. 338-340)
• Сучасні принципи діагностики і лікування аритмій серця (т. 5, ч. 1, с. 22-25 і т. 5, ч. 2, с. 80-91)
• Рандомізовані дослідження блокади бета-адренорецепторів бісопрололом при серцевій недостатності (CIBIS та CIBIS-II) (т. 5, ч. 3, с. 140-141) Селективність фармакологічної дії та нові покликання бета-адреноблокаторів (т. 5, ч. 3, с. 141-151)
• Порівняння впливу нісолдипіну і еналаприлу на серцево-судинні ускладнення у пацієнтів з інсулінонезалежним ЦД і гіпертензією (т. 5, ч. 4, с. 182-190)
• Особливості діагностики та лікування окремих порушень серцевого ритму (т. 5, ч. 4, с. 205-213; т. 5, ч. 5, с. 292-299 і т. 5, ч. 6, с. 352-355)
• Перемога у війні з атеросклерозом (т. 5, ч. 5, с. 249-253)
• Лікування атеросклерозу в пацієнтів з ЦД (т. 5, ч. 6, с. 313-316)
• Відмінність впливу ніфедипіну і амлодипіну на рівень циркулюючих катехоламінів у пацієнтів з есенціальною гіпертензією (т. 5, ч. 5, с. 266-269)
• Що свідчить про те, що шум у серці є невинним? (т. 5, ч. 5, с. 277-285)

Кардіологія (1999):

• Вплив профілактичної терапії аміодароном на смертність після інфаркту міокарда та при серцевій недостатності: метааналіз індивідуальних даних 6500 пацієнтів, охоплених рандомізованими дослідженнями (т. 6, ч. 1, с. 10)
• Запобігання раптовій смерті: еволюція підходів (коментар) (т. 6, ч. 1, с. 10-14)
• Набряки нижніх кінцівок: діагностична орієнтація (т. 6, ч. 1, с. 27-31)
• Брадиаритмії та порушення провідності (т. 6, ч. 1, с. 32-36)
• Аритмії в осіб похилого віку: як вирішувати клінічні проблеми (т. 6, ч. 2, с. 57-67)
• Міфи і реалії клінічної аритмології (редакційний коментар) (т. 6, ч. 2, с. 67-68)
• Ендокардит, перикардит і міокардит (т. 6, ч. 2, с. 91-96)
• Запобігання ішемічній хворобі серця у клінічній практиці (т. 6, ч. 3, с. 105-113)
• Серцева недостатність у людей похилого віку (т. 6, ч. 3, с. 142-148)
• Якість життя та блокада кальцієвих каналів за допомогою Ніфедипіну GITS і амлодипіну в пацієнтів з гіпертензією в Іспанії (т. 6, ч. 3, с. 149-152)
• Дисліпідемія: час лікувати настільки ж серйозно, як і гіпертензію (т. 6, ч. 4, с. 161-165)
• Артеріальна гіпертензія: останні стандарти століття (т. 6, ч. 4, с. 166-178)
• Порівняльне дослідження ефективності двох блокаторів ангіотензину ІІ ірбесартану і лозартану шляхом вибіркового титрування (короткий виклад) (т. 6, ч. 4, с. 202-204)
• Зростання частоти судинних тромботичних ускладнень після заміни статину (т. 6, ч. 5, с. 225-226)
• Догоспітальне ведення хворих з гострими серцевими нападами. Рекомендації Робочої групи Європейського кардіологічного товариства та Європейської ради з реанімації (т. 6, ч. 5, с. 238-248; ч. 6, с. 288-296; т. 7, ч. 1, с. 345-349)
• Довготривале виживання при важкій серцевій недостатності серед пацієнтів, лікованих еналаприлом (т. 6, ч. 5, с. 254-255)
• Різноманітні ефекти блокаторів кальцієвих каналів (т. 6, ч. 6, с. 306-310)
• Частота серцевого ритму — самостійний фактор ризику в популяції (т. 7, ч. 2, с. 405-411) Частота серцевих скорочень: маркер ризику та критерій ефективності терапевтичних втручань (т. 7, ч. 2, с. 412-415)
• Вроджені вади серця: ціанотичні і неціанотичні (т. 7, ч. 2, с. 427-431)
• Розвиток концепцій лікування атеросклерозу (т. 7, ч. 3, с. 443-446)
• Раптова смерть в осіб без тяжкого структурного ураження серця (т. 7, ч. 3, с. 451-456)
• Раптова смерть: поле для ефективної профілактики (т. 7, ч. 3, с. 456-459, ч. 4, с. 515-521)
• Погляд у нове терапевтичне вікно: ірбесартан (т. 7, ч. 4, с. 506-508)
• Захисний вплив триметазидину при ішемічній дисфункції міокарда (т. 7, ч. 4, с. 531-533)
• Гостра серцева недостатність. І. Набряк легень (т. 7, ч. 5, с. 566-577)
• Гостра серцева недостатність. ІІ. Кардіогенний шок (т. 7, ч. 6, с. 643-651)
• Вплив спіронолактону на захворюваність і смертність пацієнтів з тяжкою серцевою недостатністю (т. 7, ч. 6, с. 614)
• Ефективність малих доз альдактону в лікуванні важкої серцевої недостатності (т. 7, ч. 6, с. 614-616)
• Блокада ефектів альдостерону - нова сходинка в лікуванні серцевої недостатності (т. 7, ч. 6, с. 616-620)
• Нове застосування старої групи медикаментів: протизапальний вплив фібратів на судини (т. 7, ч. 6, с. 630-631

Кардіологія (2000)

• Гостра серцева недостатність. ІІІ. Тромбоемболія легеневої артерії та гостре легеневе серце (т. 8, ч. 1, 20—29)
• Вплив інгібітора ангіотензин-перетворюючого ферменту раміприлу на частоту смерті від серцево-судинних причин, інфаркту міокарда та інсульту в пацієнтів з груп високого ризику (т. 8, ч. 2, 76—79). Захист серця і судин — майбутнє покликання інгібіторів ангіотензин-перетворюючого ферменту (т. 8, ч. 2, 80—85).
• Метаболічні підходи до лікування ішемічної хвороби серця (т. 8, ч. 4, 185—190).
• Міфи та реальні досягнення метаболічної терапії у хворих на ішемічну хворобу серця (т. 8, ч. 4, 191—193).
• Економічні аспекти лікування гіперліпідемії та артеріальної гіпертензії (т. 9, ч. 1, 44—50).
• Лікування хронічної серцевої недостатності (1999) (т. 9, ч. 2, 62—65). 
• Проблеми впровадження сучасних принципів лікування серцевої недостатності у клінічну практику (т. 9, ч. 2, 66—69).
• Kонтроль артеріальної гіпертензії в осіб похилого віку з допомогою амлодипіну (т. 9, ч. 2, 82—84).
• Вартість та ефективність кардіологічної допомоги в Україні (т. 9, ч. 1, 50—54; ч. 2, 85—92). 
• Невідкладне лікування хворих з ангінозним болем (т. 9, ч. 3, 155—162).
• Вплив амлодипіну на прогресування атеросклерозу і частоту виникнення клінічних подій (т. 9, ч. 4, 183—187).
• Ендокардит: сучасні рекомендації щодо профілактики (т. 9, ч. 5, 227—237).
• Ведення хворих з гострими коронарними синдромами: гострі коронарні синдроми без стійкого підйому сегмента ST (т. 9, ч. 4, 194—203; ч. 5, 245—254; ч. 6, 311—317).
• Вплив амлодипіну на толерантність до фізичного навантаження, якість життя і функцію лівого шлуночка у пацієнтів з серцевою недостатністю внаслідок систолічної дисфункції лівого шлуночка (т. 9, ч. 6, 299—301).

Кардіологія (2001)

• Інфаркт міокарда. Перегляд визначення та термінології (т. 10, ч. 1, с. 20-27) (т. 10, ч. 2, с. 80-83)
• Рандомізоване дослідження впливу терапії антагоністами кальцію порівняно з діуретиками і бета-блокаторами на серцево-судинну захворюваність і смертність при артеріальній гіпертензії: Скандинавське дослідження дилтіазему (NORDIL) (т. 10, ч. 1, с. 37-42)
• Вплив короткотривалого зниження ліпідів крові за допомогою аторвастатину на товщину інтими-медії сонної артерії в пацієнтів з ураженням периферичних артерій: пілотне дослідження (т. 10, ч. 1, с. 43-46)
• Первинна легенева гіпертензія: діагностика та методи лікування (т. 10, ч. 2 с. 67-72)
• Дослідження співвідносної ефективності доз аторвастатину на противагу симвастатину, правастатину, ловастатину і флювастатину в пацієнтів з гіперхолестеринемією (дослідження CURVES) (т. 10, ч. 2 с. 84-88)
• Фармакотерапія гіпертонічної хвороби. Діуретики як гіпотензивні препарати (т. 10, ч. 2 с. 93-98)
• Сексуальна активність і серце: роль кардіолога (т. 10, ч. 3, с. 134-141)
• Синкопе: крок за кроком в обстеженні пацієнтів (т. 10, ч. 4 с. 167-176)
• Фармакоекономічна оцінка лікування інгібіторами ГМГ-KоА редуктази: аналіз даних дослідження CURVES (т. 10, ч. 5 с. 265). Застосування статинів: медичні та фармакоекономічні аспекти вибору препарату. (Коментар). (т. 10, ч. 5 с. 265-270)
• Порівняльне дослідження амлодипіну і гідрохлоротіазиду, яких застосовували у вигляді монотерапії для лікування ізольованої систолічної гіпертензії в літніх людей (т. 10, ч. 6, с. 317-321)
• Квадроприл - найбільш універсальний інгібітор АПФ (т. 10, ч. 6, с. 328-334)
• Лікування тахіаритмій під час вагітності і лактації (т. 11, ч. 1, с. 30—37)
• Порушення серцевого ритму у вагітних жінок. Погляд українських учених на проблему тахіаритмій і вагітності (т. 11, ч. 1, с. 38—42)
• Інгібітор АПФ квадроприл. Особливості застосування у клінічній практиці (т. 11, ч. 1, с. 55—56)
• Глобальна перспектива серцево-судинних захворювань (т. 11, ч. 2, с. 87—94)(т. 11, ч. 3, с. 137-141)
• Пріоритет профілактичної кардіології: індивідуум чи популяція? (Редакційний коментар) (т. 11, ч. 3, с. 142-148)
• Аторвастатин - новий інгібітор ГМГ-KоА-редуктази для лікування атеросклерозу і гіперліпідемій (т. 11, ч. 3, с. 154-158)
• Лікування артеріальної гіпертензії: найважливіші підсумки досліджень 2001 року. 1. Антигіпертензивна терапія та регрес атеросклерозу (т. 11, ч. 4, с. 208—214)
• Дія аторвастатину при комбінованій гіперліпідемії. Вибіркове пригнічення переходу ефіру холестерину з ЛПВГ до частинок ЛПДНГ1 (т. 11, ч. 4, с. 230—234)
• Лікування артеріальної гіпертензії: найважливіші підсумки досліджень 2001 року. ІІ. Антигіпертензивна терапія і вторинна профілактика мозкового інсульту ( т. 11, ч. 5, с. 269—274)
• Kардіальний синдром Х: вибір засобів лікування (т. 11, ч. 6, с. 327-335)

Кардіологія (2002)

• "Дослідження захисту серця" (HPS) та інші досягнення в лікуванні атеросклерозу (т. 12, ч. 1, с. 27–32)
• Сіль і гіпертензія (т. 12, ч. 1, с. 46–48)
• Лікування артеріальної гіпертензії. Місце комбінованої терапії (т. 12, ч. 2, с. 90-98)
• Застосування препарату лаципіл у лікуванні хворих зі стенокардією (т. 12, ч. 2, с. 108-111)
• Який підхід має переваги при лікуванні ІХС - механічний чи метаболічний? Результати дослідження AVERT (Аторвастатин на противагу реваскуляризації (т. 12, ч. 2, с. 112-114)
• Нітрати: і надалі важлива зброя проти захворювань серця (т. 12, ч. 3, с. 119-125)
• Вплив аторвастатину на рівні ліпідів і ліпопротеїну(а) в сироватці та фібриногену в плазмі при первинній дисліпідемії – пілотне дослідження (т. 12, ч. 3, с. 166-169)
• Аторвастатин, але не L-аргінін, поліпшує ендотеліальну функцію при цукровому діабеті І типу: подвійне сліпе дослідження (т. 12, ч. 4, с. 211–215)
• Cерцево-судинна захворюваність і смертність у рандомізованому дослідженні інтервенції лозартаном для запобігання кінцевим точкам при гіпертензії (LIFE) порівняно з атенололом (т. 12, ч. 4, с. 216–219)
• Передопераційна оцінка стану хворого (т. 12, ч. 5, с. 239-247)
• Венозна тромбоемболія: сучасний стан профілактики та лікування (т. 12, ч. 5, с. 255-262)
• Порівняння ефективності і безпеки аторвастатину і симвастатину в пацієнтів з дисліпідемією, які мають/не мають ІХС (т. 12, ч. 5, с. 282-286)
• Захворювання серця. Рекомендації, регуляторні акти і закони (т. 12, ч. 5, с. 287-295)
• Антиатерогенна дія лацидипіну: дослідження ELSA (т. 13, ч. 1, с. 24–29)
• Амлодипін порівнянний з інгібітором АПФ для довготривалої ренопротекції в гіпертензивних пацієнтів з нирковою дисфункцією: однорічне проспективне рандомізоване дослідження (т. 13, ч. 1, с. 44–48)
• Європейські рекомендації з діагностики та лікування хронічної серцевої недостатності (т. 13, ч. 1, с. 49–58)
• Легенева гіпертензія при колагенових захворюваннях судин (т. 13, ч. 2, с. 95–101)
• Довготермінові ефекти амлодипіну і лізиноприлу на масу лівого шлуночка і діастолічну функцію в літніх, раніше не лікованих пацієнтів з гіпертензією: дослідження ELVERA (т. 13, ч. 2, с. 102–107)
• Європейські рекомендації з діагностики та лікування хронічної серцевої недостатності (т. 13, ч. 2, с. 108–114) Обмеження стандартних настанов з лікування серцевої недостатності (т. 13, ч. 2, с. 115–117)
• Лікування аторвастатином з метою досягнення цільового рівня холестерину згідно з національною освітньою програмою з холестерину на противагу звичайній клінічній практиці у вторинній профілактиці ІХС (т. 13, ч. 3, с. 139–144)
• Антигіпертензивна терапія бета-адреноблокаторами: засоби першого вибору чи першої лінії? (т. 13, ч. 3, с. 158–167)
• Депресія і тривога та серцево-судинна система: погляди кардіолога і психіатра (т. 13, ч. 4, с. 182–188)
• Ведення хворих з болем у грудній клітці (т. 13, ч. 4, с. 189–198) (т. 13, ч. 5, с. 245–252)(т. 13, ч. 6, с. 327–334)
• Вихідні характеристики учасників дослідження антигіпертензивного і ліпідознижуючого лікування з метою запобігання інфаркту міокарда (т. 13, ч. 5, с. 271–276)
• Логічна основа, побудова, методи і вихідні характеристики учасників Англо-Скандинавського дослідження серцевих ускладнень (т. 13, ч. 5, с. 277–282)
• Засвідчено, що аторвастатин знижує частоту виникнення ускладнень ІХС та інсульту в пацієнтів з гіпертензією і низьким рівнем холестерину (т. 13, ч. 5, с. 282–283)

Кардіологія (2003)

• Лікування аритмій серця: найважливіші підсумки досліджень 2002 року І. Стратегія ведення хворих з миготливою аритмією (т. 14, ч. 1, с. 30–34)
• Чи всі інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту взаємозамінні? (т. 14, ч. 1, с. 59–63)
• Обструктивний синдром зупинки дихання уві сні: діагностика та лікування (т. 14, ч. 2, с. 95-102)
• Лікування аритмій серця: найважливіші підсумки досліджень 2002 року II. Профілактика раптової серцевої смерті та лікування життєво небезпечних шлуночкових аритмій (т. 14, ч. 2, с. 103-108)
• Селективне інгібування ЦОГ-2 поліпшує функцію ендотелію в пацієнтів з ішемічною хворобою серця (т. 14, ч. 2, с. 109-113)
• Поліпшення реперфузії і клінічних наслідків при застосуванні еноксапарину як доповнення до тромболізису стрептокіназою при гострому інфаркті міокарда. Дослідження AMI-SК (т. 14, ч. 2, с. 114-119)
• Ранні ефекти призначення карведилолу в пацієнтів із важкою хронічною серцевою недостатністю. Результати дослідження COPERNICUS (т. 14, ч. 2, с. 120-127)
• Чи справді інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту поступаються діуретикам? (т. 14, ч. 3, с. 168-175)
• Аміодарон: посилення, послаблення і знову посилення позицій (т. 14, ч. 3, с. 183-191)
• Запобігання ускладненням ІХС та інсультам за допомогою аторвастатину в гіпертензивних пацієнтів, які мають середні або нижчі за середні рівні холестерину, в англо-скандинавському дослідженні серцевих ускладнень - підгрупа ліпідознижуючого лікування (ASCOT-lla): багатоцентрове рандомізоване контрольоване дослідження (т. 14, ч. 3, с. 192-202)
• Тромбоемболічні події: порівняння групи пацієнтів, лікованих целекоксибом — специфічним інгібітором циклооксигенази-2, і групи, лікованої ібупрофеном або диклофенаком (т. 14, ч. 4, с. 257–263)
• Хронічне легеневе серце (т. 14, ч. 4, с. 270–277)
• Лікування гострого інфаркту міокарда в пацієнтів з елевацією сегмента ST (т. 14, ч. 5, с. 311–323)
• Селективні інгібітори ЦОГ-2 і серцево-судинні захворювання (т. 14, ч. 5, с. 324–326)
• Оптимізація контролю рівня ліпідів у пацієнтів з гострими коронарними синдромами (т. 14, ч. 5, с. 327–330)
• Серцева патологія і вагітність (т. 14, ч. 5, с. 331–338) (т. 14, ч. 6, с. 404–417).
• Лікування гострого інфаркту міокарда в пацієнтів з елевацією сегмента ST (закінчення) (т. 14, ч. 6, с. 374–385).
• Терапевтична зміна інгібіторів ГМГ-КОА редуктази в пацієнтів з ішемічною хворобою серця (т. 14, ч. 6, с. 386–390).
• Еналаприл знижує частоту виникнення діабету в пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю. Аналіз даних дослідження SOLVD (Studies of Left Ventricular Dysfunction) (т. 14, ч. 6, с. 391–395).
• Лікування гострого інфаркту міокарда в пацієнтів з елевацією сегмента ST. (Закінчення) (т. 15, ч. 1, с. 26–37).
• Вплив еналаприлу на 12-річне виживання та очікувану тривалість життя в пацієнтів із систолічною дисфункцією лівого шлуночка (т. 15, ч. 1, с. 48–51).
• Вплив амлодипіну на ішемію міокарда після черезшкірної транслюмінальної коронарної ангіопластики: вторинні результати дослідження CAPARES (т. 15, ч. 1, с. 52–56).
• Антагоніст кальцію третього покоління лацидипін у лікуванні хворих з артеріальною гіпертензією в поєднанні з цукровим діабетом (т. 15, ч. 1, с. 66–72).
• Рекомендації Європейського товариства з гіпертензії та Європейського кардіологічного товариства з лікування артеріальної гіпертензії (2003) (т. 15, ч. 2, с. 96–109)
• Безпека аторвастатину на підставі аналізу 44 завершених досліджень у 9416 пацієнтів (т. 15, ч. 2, с. 110–115).
• Статини і безпека: застосовуючи результати рандомізованих досліджень у клінічній практиці (редакційний коментар) (т. 15, ч. 2, с. 116–120)
• Рандомізоване порівняння еноксапарину з нефракціонованим гепарином після фібринолітичної терапії з приводу гострого інфаркту міокарда (т. 15, ч. 2, с. 121–126).
• Еноксапарин при гострому ІМ з елевацією сегмента ST — яскраве майбутнє (редакційний коментар) (т. 15, ч. 2, с. 127–128).
• Рекомендації Європейського товариства з гіпертензії та Європейського кардіологічного товариства з лікування артеріальної гіпертензії (2003) (т. 15, ч. 3, с. 164–177).
• Типи застосування гепаринів при гострих коронарних синдромах. Кореляції і наслідки госпітального лікування: дослідження GRACE (The Global Registry of Acute Coronary Events) (т. 15, ч. 3, с. 178–185).
• Аторвастатин у високій дозі викликає зниження маркерів запалення в пацієнтів з гострими коронарними синдромами (дослідження MIRACL) (т. 15, ч. 3, с. 186–190).
• Сучасне клінічне застосування блокаторів рецепторів ангіотензину-ІІ (т. 15, ч. 3, с. 191–202).
• Рекомендації Європейського товариства з гіпертензії та Європейського кардіологічного товариства з лікування артеріальної гіпертензії (2003) (т. 15, ч. 4, с. 230–242).
• Низькомолекулярний гепарин на противагу кумарину для запобігання рецидивуючій венозній тромбоемболії в пацієнтів з раком (т. 15, ч. 4, с. 249–253).
• Порівняння карведилолу і метопрололу стосовно їх впливу на клінічні наслідки в пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю в дослідженні COMET (Carvedilol Or Metoprolol European Trial): рандомізоване контрольоване дослідження (т. 15, ч. 4, с. 257–263).
• Препарати сульфонілсечовини та їх вплив на серцево-судинну систему: від експериментальних даних до застосування у клінічній практиці (т. 15, ч. 5, с. 327–338).
• Рекомендації Європейського товариства з гіпертензії та Європейського кардіологічного товариства з лікування артеріальної гіпертензії (2003) (т. 15, ч. 5, с. 339–354).
• Зниження холестерину за допомогою аторвастатину збільшує дистанцію, яку можуть пройти пацієнти з захворюванням периферичних артерій (т. 15, ч. 5, с. 355–361).
• Лікування та профілактика серцевої недостатності: підсумки досліджень 2003 року (т. 15, ч. 6, с. 406–413).
• Мета-аналіз рандомізованих досліджень, в яких порівнювали еноксапарин на противагу нефракціонованому гепарину як доповнення до фібринолізу при гострому ІМ з елевацією сегмента ST (т. 15, ч. 6, с. 414–417).

Кардіологія (2004)

• Kонсенсус щодо застосування антитромбоцитарних засобів (т. 16, ч. 1, с. 40–52).
• Місце комбінованої антигіпертензивної терапії в сучасних терапевтичних стандартах (т. 16, ч. 1, с. 59–63).
• Фармакоекономічна оцінка впливу аторвастатину на ранні повторні ішемічні події при гострих коронарних синдромах (т. 16, ч. 1, с. 64–68).
• Рекомендації з профілактики, діагностики та лікування інфекційного ендокардиту (Резюме) (т. 16, ч. 2, с. 97–107).
• Сучасний стан проблеми застосування низькомолекулярних гепаринів: розширення їх використання при гострих коронарних синдромах і коронарних втручаннях (т. 16, ч. 2, с. 108–117).
• Дослідження SYNERGY підтверджує переваги КЛЕКСАНУ у лікуванні хворих високого ризику з гострим коронарним синдромом без елевації сегмента ST (т. 16, ч. 2, с. 118–119).
• Бета-блокатори при серцевій недостатності: чому, який, коли і в яких пацієнтів застосовувати (т. 16, ч. 2, с. 127–136).
• Застосування спіраприлу у хворих на гострий інфаркт міокарда, ускладнений розвитком серцевої недостатності (т. 16, ч. 2, с. 160–165).
• Cпоживання вина і ризик судинних захворювань (т. 16, ч. 3, с. 198–202).
• Еналаприл знижує частоту виникнення фібриляції передсердь у пацієнтів з дисфункцією лівого шлуночка (т. 16, ч. 3, с. 203–206).
• Порівняння інтенсивного і помірного зниження ліпідів за допомогою статинів після гострого коронарного синдрому (т. 16, ч. 3, с. 213–217).
• Зв’язок між селективними інгібіторами циклооксигенази-2 та гострим інфарктом міокарда в осіб похилого віку (т. 16, ч. 4, с. 289–292).
• Вплив зниження холестерину за допомогою симвастатину на частоту інсульту та інші серйозні судинні події у 20536 пацієнтів із цереброваскулярним захворюванням або іншими станами, що асоціюються з високим ризиком (т. 16, ч. 4, с. 293–300).
• Критерії ефективності антигіпертензивної терапії і місце антагоністів кальцію (т. 16, ч. 4, с. 301–306).
• Рекомендації з діагностики та лікування захворювань перикарда (т. 16, ч. 5, с. 354–368).
• Аторвастатин не впливає на антитромбоцитарну ефективність клопідогрелю, якщо їх призначають одночасно протягом 5 тижнів у пацієнтів з гострими коронарними синдромами (т. 16, ч. 5, с. 369–372).
• Чи пригнічує аторвастатин антитромбоцитарні ефекти клопідогрелю? Уже сформульоване, але ще адекватно не перевірене наукове запитання (т. 16, ч. 5, с. 373–374).
• Епохальне дослідження: вплив карведилолу на виживання в пацієнтів, які перенесли інфаркт міокарда і мають дисфункцію лівого шлуночка (CAPRICORN) (т. 16, ч. 5, с. 375–379).
• Мозаїка профілактики серцево-судинних захворювань: чи можемо ми знайти відсутній фрагмент? (т. 16, ч. 5, с. 380–387).
• Рекомендації з діагностики та лікування захворювань перикарда (т. 16, ч. 6, с. 425–438).
• Клінічні наслідки в гіпертензивних пацієнтів з високим серцево-судинним ризиком, яким призначали схеми лікування на основі вальзартану чи амлодипіну: рандомізоване дослідження VALUE (т. 16, ч. 6, с. 439–448).
• Ефективність Тіоцетаму в лікуванні дисциркуляторних енцефалопатій унаслідок атеросклеротичного ураження церебральних артерій (т. 16, ч. 6, с. 456–461).
• Мозаїка профілактики серцево-судинних захворювань: чи можемо ми знайти відсутній фрагмент? (Закінчення) (т. 16, ч. 6, с. 469–478).
• Еволюція тромболітичної терапії і доповнюючих антитромботичних режимів при гострому інфаркті міокарда з елевацією сегмента ST (т. 17, ч. 1, с. 21–32).
• Вплив інтенсивної ліпідознижуючої терапії на противагу помірній терапії на прогресування коронарного атеросклерозу. Рандомізоване контрольоване дослідження REVERSAL (т. 17, ч. 1, с. 57–65).
• Амбулаторне моніторування аритмій серця в загальній клінічній практиці (т. 17, ч. 1, с. 66–75).
• Епохальні дослідження: ANZ (The Australia/New Zealand Heart Failure Collaborative Group) і програма досліджень US Carvedilol (т. 17, ч. 2, с. 103–109).
• Первинна профілактика серцево-судинних захворювань за допомогою аторвастатину в пацієнтів з ЦД 2 типу: багатоцентрове рандомізоване плацебо-контрольоване дослідження CARDS (the Collaborative AtoRvastatin Diabetes Study) (т. 17, ч. 2, с. 118–126).
• Можливості та обмеження холтерівського моніторування ЕКГ у діагностиці аритмій серця (т. 17, ч. 2, с. 140–153).
• Вплив догоспітального тромболізису при гострому ІМ на клінічні наслідки через 1 рік. Результати Французького національного реєстру USIC 2000 (т. 17, ч. 3, с. 178–185).
• Вплив тривалодіючого ніфедипіну на смертність і серцево-судинну захворюваність у пацієнтів із стабільною стенокардією, які потребують лікування: рандомізоване контрольоване дослідження ACTION (т. 17, ч. 3, с. 186–194).
• Вплив статинів на противагу нелікованій дисліпідемії на ниркову функцію в пацієнтів з ішемічною хворобою серця. Аналіз у підгрупах з дослідження GREACE (Greek atorvastatin and coronary heart disease evaluation study) (т. 17, ч. 3, с. 195–201).
• Переваги раннього комбінованого лікування карведилолом та інгібітором АПФ при м’якій серцевій недостатності і систолічній дисфункції лівого шлуночка. Дослідження CARMEN (the Carvedilol and ACE-inhibitor Remodelling Mild heart failure Evaluation trial) (т. 17, ч. 3, с. 211–219).
• Можливості та обмеження холтерівського моніторування ЕКГ у діагностиці ІХС (т. 17, ч. 3, с. 220–224).
• Лікування суправентрикулярних тахіаритмій (т. 17, ч. 4, с. 254–268).
• Завдання лікування гіпертензії та оптимальні дозування антигіпертензивних засобів (т. 17, ч. 4, с. 284–286).
• Надійна антикоагуляція за допомогою еноксапарину в пацієнтів, яким виконують черезшкірне коронарне втручання: дослідження PEPCI (the Pharmacoкinetics of Enoxaparin in PCI) (т. 17, ч. 4, с. 304–309).
• Абортований інфаркт міокарда (переривання інфаркту міокарда) і невиправдана фібринолітична терапія: догоспітальна фібринолітична терапія на противагу госпітальній із застосуванням автоматизованого на противагу встановленому кардіологом електрокардіографічному діагнозу інфаркту міокарда (т. 17, ч. 5, с. 341–346).
• Лікування суправентрикулярних тахіаритмій (т. 17, ч. 5, с. 347–365).
• Переносимість довготривалого лікування лерканідипіном на противагу амлодипіну і лацидипіну у гіпертензивних пацієнтів літнього віку (т. 17, ч. 5, с. 380–387).
• Лікування суправентрикулярних тахіаритмій (т. 17, ч. 6, с. 417–432).
• Ефект антигіпертензивних препаратів на серцево-судинні події в пацієнтів з ішемічною хворобою серця і нормальним артеріальним тиском. Дослідження CAMELOT: рандомізоване контрольоване дослідження (т. 17, ч. 6, с. 437–446).

Кардіологія (2005)

• Значення тканинного ангіотензин-перетворюючого ферменту: підтвердження механі­стич­ними даними і даними клінічних досліджень (т. 18, ч. 1, с. 9-19).
• Порівняння антигіпертензивної ефективності і переносимості амлодипіну й еналаприлу у хворих з есенціальною гіпертензією (т. 18, ч. 1, с. 52-57).
• Телмісартан: убиваючи двох птахів одним каменем (т. 18, ч. 1, с. 62-65).
• Значення тканинногоангіотензин-перетворюючого ферменту: підтвердження механі­стич­ними даними і даними клінічних досліджень (т. 18, ч. 2, с. 95–102).
• Консенсус щодо застосування інгібіторів ангіотензин-перетворюючого ферменту при серцево-судинних захворюваннях (т. 18, ч. 2, с. 103–110).
• Ізольована систолічна артеріальна гіпертензія (т. 18, ч. 2, с. 111–118).
• Вплив внутрішньоартеріальних інфузій гемодіалізату на збільшення дистанції ходьби (т. 18, ч. 2, с. 126–130).
• Клінічні наслідки в амбулаторних пацієнтів з ішемічною хворобою серця, яких лікували агресивно у спеціалізованих клініках зі зниження ліпідів. Дослідження ALLIANCE (т. 18, ч. 2, с. 131–138).
• Сучасний стан застосування блокаторів ангіотензинових рецепторів для лікування серцево-судинних захворювань: фокус на телмісартані (т. 18, ч. 2, с. 139–149).
• Лікування інфаркту міокарда з елевацією сегмента ST. Сучасний огляд досліджень застосування черезшкірного коронарного втручання разом із тромболітиками і рекомендацій АКК/ААС щодо лікування STEMI (т. 18, ч. 3, с. 173–179).
• Фібриноліз у разі інфаркту міокарда з елевацією сегмента ST: проблема в часі (т. 18, ч. 3, с. 180–183).
• Консенсус щодо застосування інгібіторів ангіотензин-перетворюючого ферменту при серцево-судинних захворюваннях (т. 18, ч. 3, с. 184–195).
• Атенолол при артеріальній гіпертензії: чи мудрий це вибір? (т. 18, ч. 3, с. 196–204).
• Чи можна говорити про “ефект класу” стосовно позитивного впливу B-адреноблокаторів на серцево-судинний прогноз? (т. 18, ч. 3, с. 205–207).
• Консенсус стосовно застосування блокаторів бета-адренергічних рецепторів (т. 18, ч. 4, с. 266–275).
• Ризик серйозних шлунково-кишкових і серцево-судинних тромбоемболічних ускладнень при лікуванні мелоксикамом (т. 18, ч. 4, с. 276–282).
• Інтенсивна ліпідознижуюча терапія за допомогою аторвастатину в пацієнтів зі стабільною ІХС (дослідження TNT) (т. 18, ч. 4, с. 311–318).
• Порівняння ініціації лікування бісопрололом на противагу еналаприлу в пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю: обґрунтування і дизайн дослідження CIBIS-III (т. 18, ч. 4, с. 319–323).
• Чи вирішено суперечність стосовно застосування блокаторів кальцієвих каналів при ішемічній хворобі серця? (т. 18, ч. 5, с. 361–365).
• Консенсус щодо застосування блокаторів β-адренергічних рецепторів (т. 18, ч. 5, с. 366–381).
• Пріоритети лікування хронічної ішемічної хвороби серця (т. 18, ч. 5, с. 398–407).
• Cкринінгове обстеження молодих спортсменів для профілактики раптової смерті: пропозиції щодо спільного європейського протоколу (т. 18, ч. 6, с. 434–440).
• Стратегія раннього інтенсивного призначення симвастатину на противагу відтермінованій консервативній методиці в пацієнтів з гострими коронарними синдромами. Фаза Z дослідження “A to Z” (т. 18, ч. 6, с. 441–448).
• Рівні С-реактивного протеїну і наслідки після лікування статинами (т. 18, ч. 6, с. 449–453).
• С-реактивний протеїн та ішемічна хвороба серця (т. 18, ч. 6, с. 454–459).
• Чи повинні змінитись погляди російських лікарів на принципи лікування артеріальної гіпертензії у світлі результатів дослідження ALLHAT (т. 18, ч. 6, с. 460–470).
• Лікування бета-блокаторами серцево-судинних захворювань: місце метопрололу і його різних медикаментозних форм (т. 18, ч. 6, с. 480–485).
• Діагностика та лікування гострої серцевої недостатності (т. 19, ч. 1, с. 30–38).
• Ефективність і безпека квінаприлу в дозі 40 мг раз на день в якості монотерапії у хворих з погано контрольованою гіпертензією. Дослідження EUREKA (т. 19, ч. 1, с. 64–71).
• Різний часовий проміжок для запобігання коронарним подіям та інсультам при застосуванні аторвастатину в дослідженні ASCOT-LLA (т. 19, ч. 1, с. 72–76).
• Діагностика та лікування гострої серцевої недостатності (т. 19, ч. 2, с. 112-126).
• Інгібування ангіотензин-перетворюючого ферменту за допомогою квінаприлу зменшує ступінь ендотеліальної вазомоторної дисфункції в пацієнтів з ІХС. Дослідження TREND (Trial on Reversing Endothelial Dysfunction) (т. 19, ч. 2, с. 127-133).
• Запобігання серцево-судинним подіям за допомогою антигіпертензивного лікування амлодипіном, до якого за необхідності додавали периндоприл, на противагу атенололу, до якого за необхідності додавали бендрофлуметіазид, у багатоцентровому рандомізованому контрольованому дослідженні ASCOT-BPLA (т. 19, ч. 2, с. 134-144).
• Діагностика та лікування гострої серцевої недостатності (т. 19, ч. 3, с. 173–182).
• Роль артеріального тиску та інших параметрів у відмінності в частоті серцево-судинних подій, виявленій у дослідженні ASCOT-BPLA (т. 19, ч. 3, с. 215–219).
• Доказ того, що нові антигіпертензивні засоби мають перевагу над старими препаратами (т. 19, ч. 3, с. 220–222).
• Переносимість бета-блокаторів літніми пацієнтами з хронічною серцевою недостатністю: дослідження COLA ІІ (т. 19, ч. 4, с. 246–251).
• “Класові” ефекти та критерії вибору оптимального інгібітору ангіотензин-перетворюючого ферменту (т. 19, ч. 4, с. 252–260).
• Оральні антикоагулянти в пацієнтів з ішемічною хворобою серця (т. 19, ч. 4, с. 261–267).
• Міжмолекулярні відмінності інгібіторів 3-гідрокси-3-метилглютарил Коензиму А редуктази сприяють різним фармакологічним і плейотропним ефектам (т. 19, ч. 4, с. 268–277).
• Телмізартан/гідрохлортіазид порівняно з лозартаном/гідрохлортіазидом при лікуванні пацієнтів з гіпертензією легкого і середнього ступеня важкості (т. 19, ч. 4, с. 278–285).
• Лікування тривожних та депресивних розладів у пацієнтів із серцево-судинними захворюваннями (т. 19, ч. 5, с. 312–317).
• Депресія в післяінфарктному періоді: роль селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну (т. 19, ч. 5, с. 318–326).
• Інтенсивна терапія статином після гострих коронарних синдромів (т. 19, ч. 5, с. 327–336).
• Лікування набряків (т. 19, ч. 6, с. 361–367).
• Швидка поява ефекту лікування аторвастатином на серцево-судинні наслідки в дослідженні CARDS (т. 19, ч. 6, с. 398–401).
• Комбінація блокаторів рецепторів ангіотензину ІІ та інгібіторів ангіотензин-перетворюючого ферменту в повній дозі: суперечливий підхід чи здоровий глузд? (т. 19, ч. 6, с. 408–414).

Кардіологія (2006)

• Антитромботична терапія у хворих з фібриляцією передсердь (т. 20, ч. 1, с. 23–32).
• Рекомендації ASHP1 щодо застосування аспірину для профілактики серцево-судинних подій (т. 20, ч. 2, с. 101–109).
• Порівняльна безпека аторвастатину в дозі 80 мг на противагу дозі 10 мг, отримана з аналізу 49 завершених досліджень у 14236 пацієнтів (т. 20, ч. 2, с. 125–131).
• Вплив раміприлу на смертність і захворюваність пацієнтів, які вижили після інфаркту міокарда, але мають ознаки серцевої недостатності (т. 20, ч. 2, с. 132–138).
• Метаболічні ефекти карведилолу на противагу метопрололу в пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу і гіпертензією. Рандомізоване контрольоване дослідження GEMINI (т. 20, ч. 2, с. 139–144).
• Роль інгібіторів ангіотензин-перетворюючого ферменту у хворих на гострий інфаркт міокарда (т. 20, ч. 3, с. 204-209).
• Еплеренон, селективний блокатор альдостерону, у пацієнтів з дисфункцією лівого шлуночка після інфаркту міокарда (т. 20, ч. 3, с. 210-219).
• Відмінності між статинами стосовно впливу на клінічні кінцеві точки. Популяційне когортне дослідження (т. 20, ч. 3, с. 223-229).
• Вплив раміприлу на противагу іншим інгібіторам АПФ на клінічні наслідки в недібраних пацієнтів з гострим інфарктом міокарда з елевацією сегмента ST (т. 20, ч. 4, с. 274–279).
• Порівняння комбінації клопідогрелю та аспірину з монотерапією аспірином для профілактики атеротромбозу (т. 20, ч. 4, с. 280–287).
• Харизма підгруп і підгрупи дослідження CHARISMA (т. 20, ч. 4, с. 288–290).
• Тахікардії з широкими комплексами QRS у пацієнтів без структурного захворювання серця (т. 20, ч. 4, с. 291–303).
• Фармакоекономічні наслідки терапії амлодипіну безилатом у пацієнтів, яким виконують балонну ангіопластику (т. 20, ч. 4, с. 304–308).
• Еплеренон знижує смертність через 30 днів після рандомізації в пацієнтів з гострим інфарктом міокарда, які мають систолічну дисфункцію лівого шлуночка і серцеву недостатність (т. 20, ч. 5, с. 341–346).
• Відмінність впливу гіпотензивних препаратів на центральний тиск в аорті і клінічні наслідки. Принципові результати дослідження CAFE (т. 20, ч. 5, с. 347–356).
• Аспірин у профілактиці інфаркту міокарда та інсульту: яка доза найоптимальніша? (т. 20, ч. 5, с. 365–372).
• Добові коливання артеріального тиску і вибір оптимальної антигіпертензивної терапії (т. 20, ч. 5, с. 373–378).
• Застосування метопрололу ретард (Егілок ретард) у хворих з артеріальною гіпертензією при паренхіматозних хронічних захворюваннях нирок (т. 20, ч. 5, с. 379–384).
• Ефективність і безпека амлодипіну. Порівняльне дослідження пацієнтів-гіпертоніків, яких лікували в загальномедичних таспеціалізованих клініках (т. 20, ч. 6, с. 419–426).
• Тканинні інгібітори ангіотензин-перетворюючого ферменту: чи є вони більш ефективними, ніж сироваткові інгібітори АПФ? (т. 20, ч. 6, с. 451–456).
• Обґрунтування комбінованої терапії при корекції факторів ризику: механістична перспектива (т. 21, ч. 1, с. 40-48).
• Високий нормальний рівень артеріального тиску чи „передгіпертензія”? Дослідження TROPHY (т. 21, ч. 1, с. 49-54).
• Хронічна стабільна стенокардія (т. 21, ч. 2, с. 69–76).
• Ефекти комбінованого призначення низьких доз аторвастатину і вітаміну Е на маркери запалення і ендотеліальну функцію в пацієнтів із серцевою недостатністю (т. 21, ч. 2, с. 102–108).
• Aмбулаторне моніторування артеріального тиску (т. 21, ч. 2, с. 109–115).
• Рандомізоване дослідження аторвастатину стосовно зниження частоти виникнення фібриляції передсердь після операцій на серці: результати дослідження ARMYDA-3 (Atorvastatin for Reduction of Myocardial Dysrhytmia After cardiac surgery) (т. 21, ч. 4, с. 206–211).
• Перспективи лікування артеріальної гіпертензії бета-адреноблокаторами (т. 21, ч. 4, с. 225–232).
• Потенціальна синергічна дія між ліпідознижуючим лікуванням і зниженням артеріального тиску в дослідженні ASCOT. (Anglo-Scandinavian Cardiac Outcomes Trial) (т. 21, ч. 5, с. 273–281).
• Лікування пацієнтів із шлуночковою екстрасистолією (т. 21, ч. 5, с. 282–290).
• Телмісартан: Огляд застосування препарату при лікуванні гіпертензії (т. 21, ч. 5, с. 291–306).
• Ефект раннього призначення інтенсивної терапії статином при гострому коронарному синдромі. Мета-аналіз рандомізованих контрольованих досліджень (т. 21, ч. 6, с. 349–357).
• Резистентна артеріальна гіпертензія (т. 21, ч. 6, с. 358–367).
• Телмісартан: Огляд застосування препарату при лікуванні гіпертензії (т. 21, ч. 6, с. 368–380).

Кардіологія (2007)

• Рекомендації щодо діагностики і лікування інфекційного ендокардиту, зумовленого Staphylococcus aureus (т. 22, ч. 1, с. 9–23).
• Ефект високої дози аторвастатину на частоту госпіталізацій з приводу серцевої недостатності. Підгруповий аналіз дослідження TNT. (Treating to New Targets) (т. 22, ч. 1, с. 47–53).
• Обстеження хворих із синкопальними станами. Рекомендації американської кардіологічної асоціації та фундації американської колегії кардіологів (т. 22, ч. 1, с. 76–84).
• Блокатори кальцієвих каналів у спектрі антигіпертензивних середників (т. 22, ч. 2, с. 119–126).
• Обстеження хворих із синкопальними станами. Рекомендації Американської кардіологічної асоціації та Фундації американської колегії кардіологів (т. 22, ч. 2, с. 141–146).
• Метаболічні ефекти атенололу та карведилолу в пацієнтів з м’якою та помірною артеріальною гіпертензією та метаболічним синдромом (т. 22, ч. 2, с. 147–154).
• Блокатори кальцієвих каналів у спектрі антигіпертензивних середників (т. 22, ч. 3, с. 187–195).
• Вплив раміприлу на коронарні події в осіб високого ризику: результати дослідження НОРЕ (т. 22, ч. 3, с. 196–202).
• Захворювання периферичних артерій (т. 22, ч. 4, с. 237–241).
• Електрокардіографічна діагностика гострого інфаркту міокарда (т. 22, ч. 4, с. 252–260).
• Токсичний вплив на печінку при терапії розувастатином (т. 22, ч. 4, с. 265–267).
• Аторвастатин (т. 22, ч. 5, с. 298–311).
• Діагностика та лікування шлуночкової екстрасистолії (т. 22, ч. 5, с. 312–323).
• Профілактика інсульту й інфаркту міокарда при застосуванні амлодипіну і блокаторів рецепторів ангіотензину. Кількісний огляд (т. 22, ч. 6, с. 364–371).
• Нормальна ЕКГ у дитячому та підлітковому віці (т. 22, ч. 6, с. 380–386).
• Директиви з діагностики та лікування артеріальної гіпертензії 2007 року (т. 23, ч. 1, с. 19–36).
• Ведення хворих після перкутанних коронарних втручань (т. 23, ч. 1, с. 42–50).
• Рекомендації з діагностики та лікування артеріальної гіпертензії 2007 року (т. 23, ч. 2, с. 72–86), (т. 23, ч. 3, с. 150–171), (т. 23, ч. 4, с. 213–239).
• Діагностика і лікування діастолічної дисфункції і серцевої недостатності (т. 23, ч. 5, с. 309–315).
• Передбачення частоти виникнення інсульту і його профілактика при застосуванні аторвастатину в дослідженні CARDS (the Collaborative Atorvastatin Diabetes Study) (т. 23, ч. 5, с. 322–330).
• Економічна оцінка дослідження ASCOT-BPLA: схема антигіпертензивного лікування на основі амлодипіну має ліпше співвідношення вартість/ефективність порівняно зі схемою на основі атенололу (т. 23, ч. 6, с. 376–381).

Кардіологія (2008)

• Підготовка кардіологічних пацієнтів до некардіологічних операцій (т. 24, ч. 1, с. 7–16).
• Амлодипін поліпшує ендотеліальну функцію і метаболічні параметри в пацієнтів із гіпертензією (т. 24, ч. 1, с. 17–23).
• Гостра тромбоемболія легеневої артерії (т. 24, ч. 2, с. 68–80).
• Аторвастатин. Фармакоекономічний огляд застосування препарату при первинній і вторинній профілактиці серцево-судинних подій (т. 24, ч. 3, с. 150–163).
• Конгрес Американської колегії кардіологів: чи є підстави для перегляду існуючих рекомендацій? (т. 24, ч. 4, с. 212–216).
• Вальсартан, зниження артеріального тиску та С-реактивний білок: основне повідомлення про дослідження Val-MARC (т. 24, ч. 4, с. 217–224).
• Аторвастатин: фармакоекономічний огляд застосування препарату при первинній і вторинній профілактиці серцево-судинних подій (т. 24, ч. 4, с. 230–235).
• Детермінанти нових випадків діабету серед 19 257 пацієнтів з гіпертензією, яких рандомізували в антигіпертензивну гілку дослідження ASCOT, і відносний вплив антигіпертензивних медикаментів (т. 24, ч. 5, с. 283–289).
• Інтерпретація патологічних показників протромбінового часу, активованого часткового тромбопластинового часу та часу кровотечі в пацієнтів дорослого віку (т. 24, ч. 6, с. 322–333).
• Комбінація фіксованих доз амлодипіну/аторвастатину. Огляд її застосування при профілактиці серцево-судинного захворювання, а також при лікуванні гіпертензії і дисліпідемії (т. 25, ч. 1, с. 10–28).
• Діагностика й інвазивне лікування атеросклеротичного стенозу сонних артерій (т. 25, ч. 2, с. 62–67).
• Вагітність у жінок із захворюванням клапанів серця (т. 25, ч. 5, с. 260–270).

Кардіологія (2009)

• Варіанти перебігу і тактика ведення хворих з фібриляцією передсердь (т. 26, ч. 1, с. 49–58).
• Безпека агресивного підходу до контролю рівня ліпідів (т. 26, ч. 2, с. 89–97).
• Кардіотоксичні препарати: клінічний контроль і терапевтична тактика (т. 26, ч. 3).
• Порівняння ефектів амлодипіну і блокаторів рецепторів ангіотензину на товщину інтими-медії стінки сонної артерії (дослідження ААА: Amlodipin vs. ARB in atherosclerosis study) (т. 26, ч. 3).
• Дегенеративний аортальний стеноз (т. 26, ч. 5).
• Гострий інфаркт міокарда з елевацією сегмента ST: Нові європейські рекомендації (т. 26, ч. 6).
• Шлуночкова тахікардія і раптова серцева смерть (т. 27, ч. 2).